Паразитарні хвороби (дерматозоонози). Короста
Поширене контагіозне паразитарне захворювання, спричинене коростяним кліщем.
Епідеміологія
Джерело – хвора людина. Розповсюдженню сприяють скупченість людей, перебування в колективі, міграція населення, невчасна медична допомога, відсутність лікування.
Шляхи зараження
- Прямий контактний шлях (домінуючий) – контакт «шкіра до шкіри».
- Непрямий контактний шлях (через предмети особистого користування) — менш ймовірний через нестійкість збудника у зовнішньому середовищі (гине через 72 години поза епідермісом людини), активність його у певний час доби та невеликий час, необхідний для зараження (15-30 хвилин).
Збудник
Коростяний кліщ Sarcoptes csabiei, підвид, що паразитує у людини. Активний у вечірній та нічний час, прокладає ходи на межі рогового та зернистого шарів шкіри. Має ферменти у слині, які розчиняють кератин.
Особливості патогенезу
Прояви хвороби – наслідок алергічних реакцій організму господаря на кліща та продукти його життєдіяльності (свербіння – алергічна реакція IV типу, тобто гіперчутливість уповільненого типу). Інкубаційний період становить 2-8 тижнів. Чим більше кліщів на шкірі первинно, тим коротший інкубаційний період. При повторному зараженні реакція може відбутися протягом кількох годин (сенсибілізація).
Клінічні форми корости
- Типова
- Ускладнена
- Короста охайних («інкогніто»)
- Скабіозна лімфоплазія
- Дитяча короста
Клінічна картина корости
Через 15 днів після зараження з'являються множинні висипання, які супроводжуються сильним свербінням переважно у вечірній час. Характерними є симетричність висипань і типова локалізація: згинальна поверхня променево-зап'ясткових суглобів, бічні поверхні міжпальцевих складок кистей, передньо-бокова поверхня живота, розгинальні поверхні ліктьових суглобів, сідниці, молочні залози у жінок і статевий член у чоловіків.
Ускладнення корости
- Вторинне інфікування (імпетиго), найчастіше – Ѕ. pyogenes та S. aureus (до 50% випадків).
- Лімфангіт, лімфаденіт, фолікуліт, фурункульоз, сепсис.
- Алергічний дерматит, кропив'янка.
- Гострий гломерулонефрит.
Короста ігнората
Розвивається у людей з нормальним імунітетом, які не нехтують правилами гігієни. Елементи висипань поодинокі, але зі збереженням характерного свербіння.
NB! Хворіють представники усіх рас, верств суспільства та віку.
Нодулярна короста (скабіозна лімфоплазія)
Вузли (клітинні інфільтрати) можуть бути єдиними проявами корости. Уражається шкіра у ділянці зовнішніх статевих органів, пахових складок, періанальна ділянка, ареоли, сідниці, стегна. Може зберігатися тижні, і навіть місяці.
Крустозна короста
Вперше описана в Норвегії у хворих на лепру. Найчастіше страждають пацієнти з імунодефіцитами (при ВІЛ, лікуванні кортикостероїдами, цитостатиками) та порушенням чутливості. Проявляється потовщенням шкіри у вигляді панцира на будь-яких ділянках тіла. Схожа на псоріаз, екзему, бородавки, може не свербіти. Кількість кліщів — тисячі-мільйони (типова короста – десятки).
Короста у дітей
У дітей віком до 2-3 років короста може нагадувати атопічний дерматит з мокнуттям, який не піддається стандартному лікуванню. Уражаються будь-які ділянки, зокрема й голова, поверхні стоп та долоні. Якщо лікар запідозрив коросту у дитини, завжди слід оглядати також і її матір!!!
Діагностика
Лабораторно: мікроскопія зішкрябу / тонкого зрізу в краплі олії або з лугом (візуалізація кліща, яєць, екскрементів); метод діставання кліща голкою.
Дерматоскопія: візуалізація ходів (кліщ як «трикутник»).
Біопсія (рідко).
Знайти кліща вдається не завжди. Діагноз може бути клінічним, із призначенням пробної терапії.
Зовнішнє лікування
Спрямоване на знищення збудника, купірування свербіння, запобігання / лікування ускладнень.
- Діти до 2 років та імунокомпетентні пацієнти – обробка всього шкірного покриву.
- Діти старше 2 років, дорослі без порушення імунітету, чутливості – нанесення від шиї до п'ят.
- Наносити препарати слід руками без рукавичок, на чисту шкіру, у вечірній час.
- Не забувати про складки, пупки, ділянки під нігтями.
Лікування та профілактика
- Лікування усіх контактних осіб.
- Критерій одужання — клініка (відсутність нових висипань, але свербіння може зберігатися довго, це не привід для повторної обробки).
- За даними CDC, діти та дорослі можуть повернутися до колективу наступного дня після лікування.
Предмети: прання натільної та постільної білизни – за температури не нижче 60°, пропарювання праскою або сушіння – за високої температури; іграшки, предмети, які не можна випрати, складають у пакет і кладуть на 72 години у морозильну камеру або на мороз (при можливості).
Прибирання з пилососом, вологе прибирання; дезінсекція не рекомендована; тварин не обробляють.
Педикульоз (вошивість)
Паразитарне захворювання шкіри та волосся, спричинене у людини трьома видами вошей (головні, платтяні, лобкові). Джерело зараження — хвора людина. Шляхи зараження – контактний, контактно-побутовий і статевий. Інкубаційний період – до кількох тижнів. Найбільша захворюваність спостерігається у 3-11 років життя.
Збудник
Воші – комахи, які харчуются кров’ю, переносники трансмісивних захворювань, які зумовлюються рикетсіями та бореліями (епід. висипний тиф, зворотний тиф, траншейна лихоманка). Воші повзають по шкірі та волоссю, кусають людину багато разів на добу, викликаючи неприємні відчуття. Відкладають на волоссі яйця – гниди (до 10 шт. на день).
Педикульоз (вошивість)
Спричиняє воша Pediculus humanus capitis. Уражає шкіру волосистої частини голови (частіше – потилицю та ділянки за вухами), бороду, вуса, шкіру шиї. Зазвичай спостерігається не більше 10 вошей в одного пацієнта, але гнид – тисячі.
Платтяні воші
Воша Pediculus humanus corporis. Мешкає у складках одягу, на шкіру переходить для ссання крові. Типова ділянка висипань – між лопатками, на попереку та шиї.
Лобковий педикульоз. Фтиріаз
Воша Phthyrus pubis. Уражає волосся на лобку, у ділянці зовнішніх статевих органів, періанальній ділянці, у пахвових складках. Діти до періоду статевого дозрівання теж хворіють.
Клінічні прояви та діагностика
- Наявність вошей та гнид.
- Свербіння різної інтенсивності + екскоріації.
- Червоні та синюшні плями у місцях укусів.
- Ускладнення: імпетигнізація, алергічні реакції, збільшення регіонарних л/в.
- Дерматоскопія, мікроскопія – за необхідності.
Інформація для пацієнтів
Поява вошей не залежить від соціального статусу сім'ї, навичок гігієни, довжини волосся та інших зовнішніх факторів. При виявленні вошей у контактних осіб проводиться лікування. Політика «без гнид» не рекомендується для повернення дітей до школи (гниди можуть залишатися після успішного лікування) – AAP. Прання / очищення головних уборів, постільної білизни та при температурі не менше 50°, сушіння при гарячій температурі або пропарювання праскою; те, що не можна випрати, слід закрити в пластиковому пакеті на 1-2 тижні (матрацами не користуємося місяць).
Лікування
- Не застосовувати профілактично (тільки за наявності живих вошей).
- Наносити двічі, з інтервалом в 7-9 днів (мета – знищити вошей, що вилупилися з гнид, які вижили після першого нанесення; проблема резистентності).
- При неможливості застосування медикаментозної терапії (вік до 2 років або інші протипоказання) – стрижка наголо (особливо до 3 років), механічне видалення, оклюзійні методи.
Перметрин
Лосьон і крем 1% дозволений дітям старше 2 міс. Крем 5% – із 2 міс. В Україні доступний у вигляді шампуню, розчину 1% та 0,5%, спрею 0,5% (дозволений із 3 років).
Бензиловий спирт
Дозволений із 6 місяців, може застосовуватися у вагітних та жінок, які годують груддю.
Оклюзивна терапія та механічне видалення
Вазелінове желе та ін.
Коментує лікар-дерматовенеролог, Матвієнко Тетяна Георгіївна.
