Причини виникнення підшкірних крововиливів (частина перша)

Підшкірний крововилив, геморагічна пляма, утворюється внаслідок виходу крові за межі судини (крововиливи-геморагії) через порушення цілісності її стінки, з подальшим відкладенням в дермі гемосидерину (алергічні ангіїти шкіри, токсидермії та ін.).

Механізми крововиливу

  • Розрив стінки судини – hemorhagia per rexin.
  • Роз'їдання стінки судини – hemorhagia per diabrosin.
  • Підвищення проникності стінки судини – hemorhagia per diapedesin.

Залежно від величини і форми, розрізняють наступні геморагічні плями:

  • Петехії – точкові, розміром до 2 мм в діаметрі, як правило, множинні крововиливи.
  • Пурпура — округлі множинні крововиливи різних розмірів (через близьке розташування або злиття багатьох петехій).
  • Екхімози – великі крововиливи в шкіру неправильних контурів, які зазвичай виникають внаслідок травм.
  • Вібіцес – відносно великі смугоподібні крововиливи.
  • Сугіляції – великі глибокі кровиливи.

N.В.! Гематому не варто вважати плямою, оскільки вона завжди має порожнину. При діаскопії геморагічні плями не зникають.

Причини появи підшкірних геморагій

  • Судинні.
  • Пов'язані з патологією системи гемостазу:
    • тромбоцитарного;
    • плазмового (коагулопатії).

Судинні причини підшкірних геморагій

  • Підвищена ламкість судин:
    • старіння;
    • недостатнє вживання вітамінів (С, Р);
    • хронічні інфекції;
    • прийом кортикостероїдів.
  • Васкуліти при автоімунних захворюваннях.
  • Судинні доброякісні новоутворення (гемангіома).

Рутинні лабораторні обстеження пацієнтів з геморагічними проявами

  • Загальний аналіз крові (ЗАК).
  • Біохімічний аналіз крові.
  • Коагулограма.

Біохімічний аналіз крові: на що звернути увагу

Функція печінки (збільшення в декілька разів АЛТ, АСТ, ГГТП, лужної фосфатази). Печінка утворює більшу частину факторів згортання крові (фібриноген, протромбін, VII та деякі інші). Для утворення факторів коагуляції у печінці необхідний вітамін К, особливо при утворенні протромбіну і факторів VII, IX та X. За відсутності вітаміну К концентрація усіх цих чинників зменшується настільки, що не може запобігти згортанню крові.

Загальний аналіз крові (ЗАК): на що звернути увагу

  • Кількість тромбоцитів. Порушення гемостазу мають клінічні прояви при рівні тробоцитів нижче 50 тис. в 1 мл крові.
  • Рівень еритроцитів та гемоглобіну (ознаки хронічної кровотечі).
  • Співвідношення формених елементів крові (чи є ознаки пригнічення одного або декількох ростків та ознаки надмірної кількості лейкоцитарного ростка з пригніченням інших ростків).

Про значення тромбоцитів у системі гемостазу (утворення тромбоцитарного тромбу та ін.) див. з 22 хв. 57 с.

Загальний аналіз крові (ЗАК): увага на тромбоцити

Кількість тромбоцитів істотно знижена (тромбоцитопенія) при автоімунних захворюваннях (первинні або вторинні, наприклад, при системному червоному вовчаку, гострих інфекційних захворюваннях, після переливання крові), а також при пригніченні тромбоцитарного ростка (гіпопластична анемія, лейкози, токсини, променева хвороба, вживання цитостатиків).

Кількість тромбоцитів нормальна, але вони не функціонують або блоковані – при вживанні антитромбоцитарних препаратів (ацетилсаліцилова к-та, клопідогрель, тикагрелор та ін.) і при спадкових захворюваннях (хвороба Віллебранда).

Коагулограма

  • Протромбіновий індекс (ПТΤΙ) – 80-120%.
  • Тромбіновий час (ТЧ) — 14-21 с.
  • Протромбіновий час (ПТЧ) — 11-16 с.
  • Активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) — 21-35 с.
  • Міжнародне нормалізоване відношення (MHB, INR) — 0,8-1,2 ОД.
  • Час згортання крові — 5-10 хв.
  • Час кровотечі – до 4 хв.
  • Фібриноген (у дорослих – 2-4 г/л; у новонароджених – від 1,25 до 3,00 г/л).

Коагулограма: показники тромбоутворення

Фібриноген – білок плазми крові, синтезується в печінці, під впливом тромбіну перетворюється у нерозчинний фібрин, що є основою згустку, який згодом утворює тромб. Основна його функція полягає у формуванні тромбу і зупиненні кровотечі.

Рівень фібриногену в рутинній коагулограмі не є показовим щодо схильності до кровотечі, однак його підвищений рівень може вказувати на ризик утворення тромбів.

Протромбіновий час – це час утворення фібринового згустку. Швидкість даного процесу напряму залежить від кількості та якості фібриногену, а також вмісту в крові антикоагулянтів.

Подовжений ПТЧ свідчить про схильність до кровотеч внаслідок переважання у системі гемостазу природних антикоагулянтів або прийому пацієнтом препаратів-антикоагулятнів (гепарини, варфарин, ривароксабан та ін.).

Коагулограма: оцінка плазмового гемостазу

Протромбіновий індекс — це відношення часу згортання контрольної плазми до часу згортання досліджуваної плазми, виражене у відсотках. ПТІ – не стандартизований показник. Його рівень, менший за 80%, може свідчити про зниження функцій печінки (синтез вітаміну К) або вживання пацієнтом антикоагулянтів.

Міжнародне нормалізоване відношення – це стандарт визначення ПТІ, який не залежить від способу визначення ПТЧ та чутливості реагентів, що застосовуються для визначення даного показника в лабораторії, і базується на порівнянні показників ПТІ досліджуваної крові із показниками зсідання крові стандартизованих лабораторних тест-систем.

Даний показник застосовується для оцінювання стану системи згортання крові, контролювання ефективності антикоагулянтної терапії, насамперед, варфарину.

Коагулограма: оцінювання плазмового гемостазу

Активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) — це час утворення згустку крові після додавання специфічних реагентів. Вкорочення АЧТЧ свідчить про підвищене згортання крові та схильність до тромбоутворення, а подовження – про знижене згортання і схильність до кровотеч. Подовження АЧТЧ відбувається при 30-40% зниженні рівня будь-якого з факторів згортання. Рівень АЧТЧ не залежить від кількості тромбоцитів.

Це один із найцінніших скринінгових тестів з оцінювання змін внутрішнього шляху гемостазу та ефективності антикоагулянтної терапії (лікування гепарином).

Тест дозволяє визначити (запідозрити) хворобу при:

  • дефіциті більшості факторів згортання крові (II, V, VIII, IX, X, XI, XII);
  • наявності специфічних антитіл до факторів VIII та IX;
  • наявності неспецифічних інгібіторів згортання (вовчакового антикоагулянту).

Про коагуляційний каскад див. з 31 хв. 53 с.

Коментують:

  • доктор медичних наук, професор, Святенко Тетяна Вікторівна
  • кандидат медичних наук, доцент, Гартовська Ірина Радомирівна
Derma.School Instagram Derma.School Telegram Derma.School Facebook Derma.School Youtube