У доповіді розглядаються сучасні підходи до діагностики та лікування хронічної спонтанної кропив’янки з акцентом на диференційну діагностику. Детально аналізуються алгоритми терапії відповідно до міжнародних настанов (EAACI/GA2LEN/EuroGuiDerm), включаючи ескалацію антигістамінної терапії, застосування омалізумабу та циклоспорину. Окремий фокус — бульозний пемфігоїд як часта причина діагностичних помилок у добульозній фазі, його клінічні маркери, дерматоскопічні ознаки та тригерні фактори. Представлено практичні підказки щодо розпізнавання субепідермальних бульозних дерматозів та ведення пацієнтів із коморбідністю. Відео допоможе лікарю уникнути гіпердіагностики кропив’янки та оптимізувати клінічне мислення.
Коментує д. м. н., професор Святенко Тетяна Вікторівна
00:00 – Вступ: актуальність хронічної кропив’янки та роль гайдлайнів
00:50 – Визначення, класифікація (гостра/хронічна, спонтанна/індукована)
01:24 – Вплив на якість життя та клінічне навантаження
02:01 – Покрокова терапія: антигістамінні, омалізумаб, циклоспорин
03:26 – Рекомендації міжнародних та британських настанов
04:44 – Додаткові терапевтичні опції (фототерапія, імуносупресанти)
05:28 – Біластин: фармакологічні особливості та клінічні переваги
06:21 – Стратегії зміни молекули та ескалації дози
07:30 – Необхідність диференційної діагностики уртикарних висипів
07:57 – Бульозний пемфігоїд: клінічні особливості та добульозна фаза
08:49 – Патогенез та роль імуностаріння
09:20 – Діагностика: дерматоскопія, гістологія, імунофлюоресценція
10:25 – Тригерні фактори: медикаменти та їх механізми
11:44 – Контактний пемфігоїд та роль зовнішніх агентів
12:10 – Інфекції, фізичні фактори, вакцинація як тригери
13:26 – Харчування: міфи щодо дієтичних обмежень
13:58 – Коморбідність: неврологічні, аутоімунні, онкологічні та ССЗ
14:30 – Імуностаріння як ключовий фактор розвитку
14:51 – Сучасні підходи до лікування бульозного пемфігоїду
15:33 – Таргетна терапія та «терапія відчаю»
16:31 – Висновки: коли кропив’янка — не кропив’янка
