Чверть дітей з атопічним дерматитом розвивають атопічний марш – від дерматиту до алергічного риніту та бронхіальної астми. Але як відрізнити справжню харчову алергію від псевдоалергічних реакцій? Коли харчові тригери дійсно відіграють роль, а коли елімінаційна дієта несе більше ризиків, ніж користі?
У цій доповіді розкривається міждисциплінарний підхід до проблеми, що об'єднує дерматологію, алергологію та педіатрію. Ви дізнаєтеся, що харчові алергени є тригерами загострень лише у 15-30% дітей з атопічним дерматитом (підтверджені лабораторно!), а решта реакцій пов'язані з гістаміновміщуючими продуктами, гістамінолібераторами та дефіцитом діаміноксидази.
Ключові питання:
- 8 основних харчових алергенів vs гістамінолібератори (ферментовані продукти, томати, суниця, шоколад)
- Класифікація кропів'янки: гостра/хронічна, спонтанна/індукована, імунна/неімунна
- Харчова кропів'янка: 10-20% при гострій, лише 5% при хронічній
- Алергія на білок коров'ячого молока: високогідролізні vs амінокислотні суміші
- Критично важливо: Небезпеки необґрунтованих елімінаційних дієт – ризик анафілаксії при першому вживанні алергену!
- Чому алергени потрібно вводити з 4-12 місяців, а не уникати
Діагностика: Прік-тести, специфічні IgE до екстрактів та компонентів, мультиплексна діагностика, молекулярне тестування для стратифікації ризику анафілаксії.
Коментує к.м.н., лікар-алерголог, педіатр вищої категорії Хоменко Вікторія Євгенівна.
