Хронічний свербіж — це не лише дерматологічний симптом, а мультифакторний стан із залученням центральної нервової системи, психоемоційних механізмів та поведінкових патернів. У доповіді розглядається концепція «об’єкт vs суб’єкт», де ключовим стає вплив тривоги, безсоння та центральної сенситизації на перебіг захворювання. Представлено патофізіологію хронічного свербежу як нейросенсорного та психосоматичного феномену, включно з формуванням «порочного кола» свербіж–тривога–безсоння. Окрему увагу приділено скринінгу психоемоційних розладів (PHQ-9, HADS), ролі CBT/CBT-I та інтеграції психіатра в менеджмент пацієнта. Обґрунтовано персоналізований підхід до терапії з урахуванням коморбідної тривоги, депресії та інсомнії, включно з фармакотерапією (SSRIs, прегабалін).
Коментує д. м. н., професор, академік, Заслужений лікар України Чабан Олег Созонтович.
00:00 — Вступ: міждисциплінарний підхід у дерматології
03:36 — Хронічний свербіж як мультикомпонентний стан (психологія + дерматологія)
05:19 — Критерії хронічного свербежу ( більше 6 тижнів) і поліморфізм механізмів
09:44–11:01 — Роль ЦНС у підтримці симптомів: нейрофізіологічні аспекти
12:34–13:21 — Роль психіатра в підборі терапії та міждисциплінарній взаємодії
17:05–18:08 — Інтеграція психіатра: скринінг (PHQ-9, HADS), ступінчаті втручання
18:08–19:27 — Якість життя як ключовий показник ефективності терапії
20:24–22:03 — Антидепресанти: ефективність, переносимість, вибір препарату
24:10–25:15 — Практичні рекомендації: інтегрована терапія хронічного свербежу
