У всьому світі, на всіх континентах збільшується середня тривалість життя жінок. За прогнозами ВООЗ, до 2030 року кількість жінок старше 50 років у світі складе 1,2 млрд. Зокрема, серед українок у періоді постменопаузи перебуватиме майже половина жіночої популяції – 13,2 млн. Щорічно у мільйонів жінок настає менопауза. Середній вік вступу в менопаузу в розвинутих країнах – 51,5 років, в Україні – 48,7 років. Тривалість життя жінок після настання 50 років складає від 27 до 32 років, тобто третину всього життя.
У сучасному світі жінки елегантного віку перебувають на піку своєї професійної кар'єри, максимальної затребуваності у суспільстві та сім'ї. Тому дуже важливими є питання збереження і зміцнення їхнього фізичного й ментального здоров'я, покращення якості життя.
Міжнародне товариство з менопаузи стверджує, що менопауза – це остання менструація в житті жінки, визначається ретроспективно через 12 місяців аменореї. Менопаузальний перехід починається у віці 40-45 років і закінчується з настанням менопаузи. На фоні порушень менструального циклу можуть з'являтися вазомоторні та психоемоційні симптоми дефіциту естрогенів. Перименопауза — період, який охоплює час від перших проявів гормональних змін, які призводять до менопаузи + 1 рік після настання менопаузи. Постменопауза — період після настання менопаузи до закінчення життя. Ятрогенна менопауза – це припинення менструальної функції внаслідок видалення обох яєчників або іншого способу припинення їхньої функції (хіміо- та променева терапія). Виділяють передчасну недостатність яєчників (до 40 років), ранню менопаузу (40-45 років), своєчасну менопаузу (46-54 роки) та пізню менопаузу (від 55 років).
Згідно критеріїв STRAW+10, дана термінологія дуже важлива, тому що правильна діагностика періоду клімактерію при своєчасній менопаузі, а також правильне визначення факту несвоєчасної менопаузи забезпечує правильний алгоритм дій, призначення препаратів для корекції, правильні дози й режими.
Що відбувається в організмі жінки в періодах пери- та постменопаузи?
При фізіологічній менопаузі відбувається поступове зниження синтезу статевих гормонів через згасання функції яєчників. При хірургічній менопаузі відбувається різке падіння рівня статевих гормонів внаслідок припинення функції обох яєчників.
Вчені та практики зійшлися на думці, що понад 25 різноманітних симптомів асоціюються з клімактеричним синдромом. Основними є припливи, пітливість, перепади настрою, нервовість та розлади сну. Різноманітність симптоматики клімактеричного синдрому пов'язана з наявністю естрогенових та інших гормональних рецепторів у різних органах і системах: центральній та периферичній нервовій системі, серці й судинах, сечовому міхурі та сечоводах, кістках, кишечнику та шкірі.
Зазвичай клімактеричний синдром розвивається в перші роки перименопаузи. Це період гормональної турбулентності, переходу від одного стабільного стану (репродуктивного) до іншого (постменопаузального), він може тривати від кількох місяців до кількох років.
Постменопауза в гормональному аспекті – стабільніший період життя жінки. Фазі ранньої постменопаузи також притаманні симптоми клімактеричного синдрому. У пізній постменопаузі дефіцит естрогенів може призвести до розвитку серйозних метаболічних порушень в різних органах і системах, з можливим подальшим розвитком низки хронічних захворювань (атеросклероз та пов'язані з ним серцево-судинні проблеми, зниження щільності кісткової тканини і переломи, нетримання сечі, зниження розумових здібностей). Одним із важливих симптомів постменопаузи є генітоуринарний менопаузальний синдром (ГУМС). ГУМС включає симптоми, зумовлені впливом дефіциту естрогенів на сечостатеві шляхи жінки, включаючи піхву, статеві губи, уретру та сечовий міхур. Синдром включає симптоми вагінальної сухості, печіння, дизурію, інфекції сечовивідних шляхів, сухість та біль під час інтимних стосунків.
Лабораторна діагностика менопаузи
Жінкам зі своєчасною менопаузою, тобто старших за 45 років, з типовими клімактеричними проявами, лабораторна діагностика не потрібна. Для жінок віком 40-45 років зі змінами менструального циклу, вазомоторними та психоемоційними проявами підтверджувальним тестом є рівень фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) у сироватці крові. Жінкам віком до 40 років, у яких лікар підозрює передчасну недостатність яєчників, призначається тест на ФСГ двічі, з інтервалом у 4-6 тижнів.
Варіанти лікування: немедикаментозне, медикаментозне негормональне і гормональне.
Модифікація стилю життя та немедикаментозне лікування
- Регулярні фізичні навантаження, аеробні вправи.
- Здорове харчування, підтримання оптимальної ваги.
- Відмова від шкідливих звичок.
- Стрес-менеджмент, нормалізація сну.
- Дихальні вправи, йога, когнітивно-поведінкова терапія, акупунктура, гіпноз та блокування зірчастих гангліїв.
Медикаментозне негормональне лікування
- Лікарські засоби на основі цимицифуги найбільше вивчені та ефективні для лікування менопаузальних симптомів.
- Лікарські засоби на основі сангвінарії канадської, сої, червоної конюшини.
- Вітаміни, мінерали, препарати мелатоніну.
- Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну.
- Протиепілептичні та інші препарати центральної дії.
- Бета-аланін.
- Оксибутинін у комбінації з місцевими естрогенами.
Менопаузальна гормональна терапія (МГТ) — золотий стандарт профілактики та лікування менопаузальних порушень
МГТ слід пропонувати жінкам із вазомоторними симптомами, яким менше 60 років та/або у яких пройшло менше 10 років від настання менопаузи, з обговоренням індивідуального співвідношення користь / ризик.
Індивідуалізація МГТ – це диференційований підбір терапії з урахуванням стану здоров'я жінки та супутніх захворювань, а також режиму МГТ (типу, дози, шляху введення та можливих побічних ефектів).
Ранній початок гормональної терапії має ключове значення.
Перименопауза — вікно терапевтичних можливостей.
Ми будемо мати найбільшу ефективність терапії та найбільший профілактичний вплив щодо хронічних захворювань жінки, якщо призначимо МГТ у перименопаузі.
Показання до МГТ:
- Наявність вазомоторних і психосоматичних клімактеричних розладів, зумовлених дефіцитом естрогенів.
- Генітоуринарний менопаузальний синдром (ГУМС).
- Профілактика остеопоротичних переломів у жінок групи ризику.
- Передчасна недостатність яєчників, рання та індукована менопауза.
Протипоказання до призначення естрогенів:
- Рак грудної залози та ендометрію.
- Маткові кровотечі нез'ясованого ґенезу.
- Особиста історія або високий вроджений ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ).
- Ниркова та печінкова недостатність.
- Порфірія.
Вибір препаратів МГТ
- Естроген + прогестаген для жінок з маткою.
- Естроген для жінок без матки.
Режими МГТ
- Монотерапія естрогенами або прогестагенами.
- Комбінована терапія (естрогени + прогестагени) у циклічному режимі.
- Монофазна комбінована терапія (естрогени + прогестагени) у безперервному режимі.
Шляхи введення препаратів МГТ
- Пероральний.
- Трансдермальний.
- Внутрішньоматковий.
- Вагінальний.
Основні принципи МГТ
МГТ – найефективніша патогенетично обґрунтована терапія вазомоторних симптомів та урогенітальної атрофії. МГТ необхідно індивідуалізувати й адаптувати відповідно до симптомів, особистого та сімейного анамнезу, результатів досліджень, побажань і очікувань жінок. Ризики та переваги МГТ відрізняються для жінок менопаузального переходу, порівняно з жінками старшого віку. МГТ включає широкий діапазон гормональних препаратів і шляхів введення, дозування підбирається за принципом мінімально ефективної дози.
Жінки, які мають спонтанну або ятрогенну менопаузу до 45 років, а особливо до 40 років, піддаються високому ризику розвитку серцево-судинних захворювань, остеопорозу і деменції. Не слід рекомендувати МГТ без чітких показань. Причини обов'язкового обмеження тривалості МГТ відсутні. Підтверджено безпечне застосування МГТ протягом 5 років у жінок, які розпочали лікування у віці до 60 років.
Жінки, які отримують МГТ, повинні консультуватися та проходити обстеження не рідше одного разу на рік. Рішення про продовження або припинення терапії повинна приймати жінка та її лікар, залежно від мети та індивідуальних ризиків і переваг.
Симптоми з боку шкіри та волосся
Симптомам з боку шкіри та волосся часто приділяється менше уваги, ніж іншим симптомам менопаузи. Під час опитування 87 жінок, які відвідували клініку щодо менопаузи, 64% повідомили про проблеми зі шкірою, а близько половини вказали, що менопауза спричинила зміни, головним симптомом яких є сухість шкіри. Крім того, в опитуванні 2018 року серед 1287 французьких жінок 72% повідомили, що помітили зміни на своїй шкірі під час перименопаузи / менопаузи, та 50% з них вважали, що вони були недостатньо поінформовані про ці симптоми, підкреслюючи необхідність навчання жінок і медичних працівників щодо впливу менопаузи на шкіру.
Видимі ознаки сухості, зморшок і в'ялості, особливо на обличчі, сприяють посиленню сприйняття старіння та зниження привабливості зі значним впливом на якість життя (QOL). Крім того, про жінку часто роблять висновок, особливо в західних суспільствах, за якістю її шкіри та волосся (включно з кольором волосся), що вважають відображенням здоров'я і добробуту. Це може спричинити велике психологічне навантаження.
Великі тривалі дослідження вивчали початок і тривалість менопаузальних змін, але немає достатньої інформації про дослідження, які оцінювали симптоми з боку шкіри, слизових оболонок і волосся, а також гормональні зміни на різних етапах у жінок у менопаузі. Крім того, може бути важко відрізнити так звані симптоми менопаузи від втрати функції яєчників або природного старіння чи психосоціальних факторів.
Актинічні лентиго («темні плями») часто зустрічаються у жінок у віці менопаузи, спричинені вони майже завжди фотопошкодженням, а не гормональними змінами.
Хоча одне пілотне дослідження показало, що на ділянках, які піддаються фотоекспозиції, наприклад на обличчі, у жінок у період менопаузи спостерігається більший ступінь пігментації, ніж у жінок у пременопаузі, після однакового часу впливу.
Підтверджено, що зморшки найбільше корелюють із хронологічним віком і кольором шкіри, а не з менопаузою, а жорсткість шкіри (міра щільності дермального колагену) лише позитивно корелює з часом після менопаузи у жінок із білою шкірою. Під час перименопаузи рівень периферичного естрогену не знижується постійно, а коливається навколо нормального діапазону, оскільки посилюється ароматизація андрогенів, що призводить до коливань рівня шкірного сала. Сухість шкіри може спостерігатися на початку перименопаузи, але спочатку вона може бути дещо компенсована гіпертрофією сальних залоз.
Пізніше в менопаузі, коли вироблення шкірного сала помітно зменшується, шкіра стає все сухішою та свербить, а потім стає в'ялою та атрофується. Атрофія шкіри внаслідок втрати колагену більше виражена у жінок у менопаузі. Під час ранньої менопаузи рівень колагену в шкірі досить швидко знижується, зі зменшенням колагену приблизно на 30% протягом перших 5 років, із подальшим зниженням на 2% на рік протягом наступних 15 років.
У жінок у менопаузі спостерігалося постійне виснаження колагену та зменшення товщини шкіри зі щорічним зменшенням на 2,1% та 1,1% відповідно.
Дифузне випадіння волосся внаслідок розрідження фолікулів та/або андрогенної алопеції за жіночим типом може спостерігатися пізніше в менопаузі через тривале зменшення циклу росту волосся, тоді як існуюче волосся стає тоншим і сухішим через старіння. Однак витончення може бути помітним у перименопаузі у жінок, схильних до розвитку центропарієтальної алопеції. Проблеми з волоссям під час менопаузи включають зменшення кількості волосся на шкірі голови, але збільшення його росту на певних ділянках обличчя.
Менопауза має значний вплив на шкіру. Під час менопаузи процеси хронологічного старіння пришвидшуються через вплив факторів експозому та внутрішні зміни організму.
- Зменшення вироблення естрогену, зменшення вироблення себуму, стоншення епідермісу, зменшення синтезу колагену / еластину / гіалуронової кислоти. Клінічні прояви: сухість шкіри, її стоншення, зморшки, гіперпігментація.
- Збільшення синтезу кортизолу (незалежно від рівня стресу), зменшення вироблення себуму, порушення процесу диференціації кератиноцитів, зменшення синтезу колагену / еластину / гіалуронової кислоти. Клінічні прояви: сухість шкіри, зморшки, відчуття «гарячої шкіри».
Шкіра – ендокринний орган
Клітини шкіри виробляють статеві гормони та інші стероїди (естрогени, андрогени та глюкокортикоїди) із системних стероїдних гормонів, які надходять із надниркових залоз. У менопаузі відбуваються зміни статевих гормонів. Співвідношення андростендіон / глобулін, що зв'язує статеві гормони, кортизол, мелатонін, інсуліноподібний фактор росту-1 (IGF-1) i норадреналін також пов'язані з патофізіологією менопаузи.
Менопауза має значний вплив на шкіру
Клінічні дослідження засвідчили, що під час менопаузи на 57% зменшується кількість ліпідів шкіри, на 30% зменшується кількість колагену шкіри (у перші 5 років менопаузи), на 1,5% на рік зменшується еластичність шкіри у перші роки менопаузи, на 1,13% на рік стоншується шкіра у перші 15-18 poків.
Під час самостійного оцінювання 70% жінок відзначили зменшення еластичності шкіри, 58% жінок відчували сухість шкіри.
Потреби шкіри до, під час та після менопаузи
До та під час менопаузи шкірі потрібен догляд для компенсації впливу синтезу кортизолу на шкіру, збільшення синтезу компонентів позаклітинного матриксу дерми (колаген) та збільшення власних захисних властивостей шкіри.
Після менопаузи шкірі потрібен догляд для відновлення фізіологічного рівня ліпідів, компенсації впливу гормональних змін на шкіру та покращення нерівномірної текстури шкіри.
Вітамін D
Вітамін D є жиророзчинним вітаміном, який характеризується синергічною дією двох основних метаболітів: 25OH-D2, який отримують із рослинних джерел, і 25OH-D3, який походить із продуктів тваринного походження та ендогенного синтезу в шкірі через вплив сонячного світла.
Незважаючи на те, що недостатність вітаміну D частіше зустрічається у літніх, слабких жінок, кілька клінічних досліджень показали, що добавки вітаміну D не впливають на загальний стан здоров'я, але можуть покращити результати вагінального здоров'я у жінок у менопаузі з симптомами вульвовагінальної атрофії та профіль ризику розвитку метаболічного синдрому.
Крім того, у кількох клінічних дослідженнях застосування добавок при недостатності вітаміну D у жінок у період менопаузи було встановлено, що кальцифедіол перевершує холекальциферол у покращенні статусу вітаміну D і був пов'язаний із супутнім збільшенням м'язової сили після прийому пероральних добавок протягом 6 місяців.
Мелатонін
Кількість мелатоніну в організмі жінки зменшується із настанням менопаузи та/або старіння, а зміни концентрації мелатоніну, пов'язані з переходом до менопаузи, можуть бути пов'язані з VMS, настроєм, сном і якістю життя.
Лікування симптомів з боку шкіри, волосся та слизових оболонок: дермокосметичні засоби й адаптований догляд за шкірою обличчя та інших ділянок можуть застосовуватися як окремо, так і в поєднанні з ЗГТ (при призначенні інших симптомів).
Фотозахист. Фотозахист (сонцезахисний крем, одяг, сонцезахисні окуляри, пошук тіні) може запобігти фотостарінню та зменшити поширеність передракових і злоякісних уражень шкіри (меланома, немеланомний рак шкіри).
Дерматокосметичні інгредієнти можуть компенсувати гормональні зміни шкіри
Проксилан. Було підтверджено, що похідне С-ксилопіранозиду (проксилан) стимулює синтез мукополісахаридів у дермі й епідермісі для покращення еластичності та тонусу шкіри.
Зменшення видимих ознак старіння шкіри та зміни складу шкірного сала спостерігалися в жінок у постменопаузі після застосування місцевої сироватки, що містить проксилан 3% щодня протягом 60 днів.
Екстракт касії. Екстракт касії з традиційної лікарської рослини має антивіковий ефект, зменшуючи вплив кортизолу на синтез колагену та гіалуронової кислоти, щоб стимулювати синтез позаклітинного матриксу.
Гіалуронова кислота. Гіалуронова кислота, або гіалуронан, у позаклітинному матриксі шкіри має в'язкопружні та гігроскопічні властивості та може бути прийнятною альтернативою вагінальним естрогенам для лікування симптомів вагінальної атрофії у жінок із протипоказаннями до ЗГТ.
Інші інгредієнти. Дермокосметика для зволоження шкіри для лікування сухої шкіри може містити стимулятори колагену, антиоксиданти або естроген.
Спеціальна дермокосметика для волосся та шкіри голови
З алопецією може бути важко впоратися під час менопаузи, адже втрата об'єму / густоти волосся залежить від віку. Можна користуватися спеціальним шампунем разом із або після застосування ліків, що відпускаються за рецептом. Амінексил і стемоксидин (антиоксидант) є активними дермокосметичними інгредієнтами, які, як показано, зменшують відсоток волосся в телогеновій фазі спокою для збереження густоти волосся.
Коментують:
- д.м.н., професор Святенко Тетяна Вікторівна
- акушер-гінеколог вищої категорії, гінеколог-ендокринолог, Овсюк Лариса Іванівна
