Для класифікації, діагностики та лікування пацієнтів із кропив’янкою керуються міжнародними клінічними настановами EAACI / GA2LEN / EuroGuiDerm / APAAACI.
Серед інших нормативних документів:
- Методичні рекомендації з лікування хронічної спонтанної кропив'янки у пацієнтів дорослого віку
- Лікування хронічної кропивниці у дітей та дорослих в умовах первинної ланки охорони здоров'я
- Кропив’янка. Настанова 00272
Що таке кропив'янка?
Кропив’янка (кропивниця) – це стан, що характеризується появою пухирів (уртикарного висипу) і/або ангіоневротичного набряку (АНН).
Класифікація кропив'янки, згідно з сучасних настанов:
- В залежності від тривалості кропив’янку можна розділити на гостру (менше 6 тижнів) та хронічну (понад 6 тижнів).
- Рекомендується класифікувати кропив'янку на спонтанну (без залучення певного провокувального фактора) та індуковану (із залученням специфічного фактора)
Клінічний вплив та проблеми якості життя пацієнтів від симптомів кропив’янки
Свербіж, що є основним симптомом при хронічній кропив'янці, пов'язаний зі сильним дискомфортом, порушенням сну, депресією, втратою працездатності, несприятливим впливом на роботу і пізнавальну здатність (зменшенням продуктивності на роботі і здатності до навчання на 25%-30%).
Пухирі та ангіоедема надають несприятливий вплив на естетичну сторону зовнішності пацієнта.
Дифдіагностика та класифікація кропив'янки
Перелік захворювань, з якими можна проводити диференційну діагностику кропив’янки можна подивитись у відео на 05:15 хвилині.
З точки зору сучасної класифікації кропив'янки, виділяють такі підтипи хронічної кропив’янки:
- Хронічна спонтанна кропивниця (ХСКР): спонтанне виникнення пухирів і/або ангіоневротичного набряку протягом 6 і більше тижнів, обумовлене відомими чи невідомими чинниками.
- Хронічна індукована, до якої відносять:
- симптоматичний демографізм (дермографічна кропив’янка),
- холодова (холодна контактна) кропив’янка,
- кропив’янка сповільненого типу від тиску (компресійна),
- сонячна кропив’янка (кропивниця від сонця),
- теплова (теплова контактна) кропив’янка,
- вібраційний ангіоневротичний набряк,
- холінергічна, контактна та аквагенна кропив’янки.
Рекомендації щодо діагностичних обстежень при найпоширеніших підтипах кропив'янки можна переглянути на 06:32 хвилині.
Захворювання, що історично пов’язані з кропив’янкою, а також синдроми, що проявляються утворенням уртикарій та/або ангіоневротичним набряком:
- Макулопапулярний шкірний мастоцитоз (пігментна кропив’янка)
- Уртикарний васкуліт
- Брадикінін-опосередкований ангіоневротичний набряк (тобто спадковий ангіоневротичний набряк)
- Анафілактична реакція, викликана фізичним навантаженням
- Кріопірин-асоційовані періодичні синдроми (CAPS; уртикарний висип, рецидивуюча лихоманка, артралгія або артрит, запалення очей, втома та біль голови), тобто сімейний холодовий автозапальний синдром (FCAS), cиндром Макла-Уельса (MWS) або мультисистемне запальне захворювання неонатального віку (NOMID).
- Синдром Шнітцлера (рецидивуючий уртикарний висип та моноклональна гаммапатія, рецидивуюча лихоманка, кістковий та м’язовий біль, артралгія або артрит та лімфаденопатія)
- Синдром Глейха (епізодичний ангіоневротичний набряк з еозинофілією)
- Синдром Уельса (гранулематозний дерматит з еозинофілією/еозинофільним целюлітом)
- Бульозний пемфігоїд (добульозна стадія)
- Та інші
Фотографії деяких з перелічених вище станів дивіться на 26:11 хвилині відео.
Уртикарні реакції в косметології представлені з 32:40 хвилини.
Основні завдання діагностичного менеджменту пацієнтів з хронічною спонтанною кропив'янкою:
- Підтвердити діагноз, тобто провести виключення диференційних діагнозів,
- Знайти причини виникнення
- Виявити потенційні тригери та обтяжувальні умови
- Проаналізувати наявні супутні захворювання
- Виявити наслідки, які впливають на стан пацієнта (дистрес, проблеми зі сном, зниження соціальної активності і т.д.)
- Оцінити потенційні фактори, що можуть впливати на тяжкість перебігу захворювання або неадекватну відповідь на лікування.
- Моніторинг, тобто відстеження активності, вплив і контроль органічної спонтанної кропивниці.
Оцінка активності захворювання
Серед пацієнтів із хронічною спонтанною кропив’янкою, у яких спостерігають уртикарний висип, активність захворювання як у клінічній практиці, так і в рамках клінічних досліджень слід оцінювати за допомогою UAS7, що являє собою уніфіковану просту систему оцінки. UAS7 ґрунтується на оцінці вираженості основних ознак і симптомів КР (пухирі та свербіж), задокументованих пацієнтом.
У пацієнтів із симптомами АНН з/без уртикарних висипань використовують AAS
Серед хворих, у яких спостерігають і АНН, і пухирі, слід використовувати обидві шкали (UAS7 і AAS).
Детальний розбір кожної зі шкал дивіться у відео з 11:18 хвилини.
Оцінка контролю захворювання
Важливим інструментом для оцінки контролю захворювання є тест контролю кропив’янки (UCT), який слід використовувати в пацієнтів із ХСКР, які мають пухирі з/без АНН.
Для пацієнтів із ХСКР, у яких розвивається АНН з/без уртикарних висипань, слід використовувати тест контролю АНН (AECT).
При поєднанні уртикарних висипань і АНН застосовують обидві шкали – UCT і AECT.
UCT можна використовувати для оцінки контролю захворювання в пацієнтів із ХСКР і ХІКР. UCT являє собою простий інструмент, що складаєтся з чотирьох пунктів, де чітко визначено межі «добре контрольованої» і «погано контрольованої» ХСКР.
Максимальна кількість балів при відповідях на запитання становить 16 і свідчить про повний контроль хвороби. Порогове значення UCT, що свідчить про добре контрольований перебіг захворювання, становить 12 із 16 можливих балів.
Основні принципи лікування кропив'янки
Основною метою менеджменту пацієнтів із ХКР є лікування захворювання до повного зникнення симптомів. Терапія має бути якомога більш ефективною і безпечною, що дає змогу досягти показника UAS7 на рівні 0, повного контролю захворювання та нормалізації якості життя.
Оптимальний терапевтичний підхід до лікування пацієнтів із ХКР повинен охоплювати:
- пошук і, за можливості, елімінацію основних причин захворювання;
- уникнення впливу провокуючих факторів;
- індукцію толерантності;
- медикаментозне лікування кропивниці для запобігання вивільненню медіаторів мастоцитів і/або дії останніх.
Під час менеджменту пацієнтів слід використовувати методику «крок вверх – крок вниз» з метою корекції алгоритму лікування відповідно до перебігу захворювання за принципом «оцінка, корекція, дія, повторна оцінка».
Терапевтичні рішення і корекція лікування детально обговорюються на 15:20 хвилині відео.
Доповідачі:
- професор Святенко Тетяна Вікторівна.
- д.м.н., заслужений лікар України, Гогунська Інна Володимирівна.
