Матеріали лектора Запольський Максим Едуардович

Основа патогенеза атопического дерматита (АД). Особенности использования антигистаминных средств. Факторы, влияющие на обострение АД. Клинические формы заболевания в разные возрастные периоды.

Роль та механізм дії гістаміну в організмі. Локалізація гістамінових рецепторів. Імунопатогенез атопічного дерматиту (АД). Необхідність застосування антигістамінних препаратів у пацієнтів з АД з недостатністю ДАО. Фармакологічні особливості цетиризину.

Бульозні дерматози не обмежуються аутоімунними захворюваннями, а також включають захворювання, спричинені токсичними речовинами, мікроорганізмами та алергенами. Класична класифікація пухирців, відома як класифікація Беренда, є застарілою, і наразі існує потреба в більш сучасній класифікації.

Десмосоми - клітинні структури, які беруть участь в утворенні пухирів при певних захворюваннях. До них належать порфірія, бульозна форма червоного плоского лишаю, бульозний епідермоліз та інші.

Міжнародні протоколи чітко визначили пухирчатку як дерматоз, пов'язаний з генними мутаціями в хромосомі 18. Аномалії в цьому гені зрештою призводять до розвитку бульозного пемфігоїду, який характеризується відкладенням імунних комплексів та активацією протолітичних ферментів, що спричиняють руйнування сполучних тканин.