Дослідження
Клінічний анамнез
- Тривалість і раннє виникнення симптомів
- Розвитку симптомів часто передують маніпуляції у слуховому каналі, інші травми, плавання чи потрапляння води до вуха.
- Наявність в анамнезі алергій, захворювань шкіри і системних хвороб, як-от діабет.
- Будь-які медикаменти і косметичні засоби, що застосовуються у вухо або навколо нього, можуть сприяти розвитку зовнішнього отиту.
Обстеження і клінічні дані
- Див. таблиця [табл.|T1]
- При гострому зовнішньому отиті вухо чутливе (іноді - болісне) на дотик.
- Особливо болісними є рух вушної раковини і натискання на козелок.
- Для полегшення огляду і підвищення ефективності лікування вушний канал, за необхідності, слід ретельно очистити. Спочатку механічно видаляється будь-який детрит, потім вушний канал промивають фізіологічним розчином і висушують відсмоктувачем.
- При гострому зовнішньому отиті шкіра слухового ходу гіперемована, волога, набрякла і часто вкрита гнійними виділеннями. Навіть може спостерігатися невеликий абсцес на латеральній стінці вушного каналу. Набряк вушного каналу може унеможливити огляд барабанної перетинки.
- При грибковій інфекції вушний канал може бути вкритий білуватими нашаруваннями чи сіро-чорною плівкою.
- Свербіж - основний симптом при хронічному запаленні. Шкіра часто стоншена або лущиться.
- Слід перевірити стан барабанної перетинки для виключення гострого або хронічного середнього отиту. Барабанну перетинку слід перевірити при наступному візиті, якщо спочатку це було неможливо через набряк.
- Якщо вушний канал виглядає нормальним, слід розглянути інші джерела болючості/болю, як-от скронево-нижньощелепний суглоб або глотка.
| Гострий зовнішній отит | Хронічний зовнішній отит | |
|---|---|---|
| Початок симптомів | Від годин до днів | Дні, тижні або місяці |
| Фактори ризику | Маніпуляції у вухах; потрапляння води до вуха; захворювання шкіри | Маніпуляції у вухах; потрапляння води до вуха; захворювання шкіри |
| Біль | Від легкого до важкого | Немає чи легкий |
| Шкіра слухового ходу | Набрякла, гіперемована | При вході у вушний канал часто спостерігаються лущення, іноді - стоншення, виразки, потріскана шкіра. |
| Виділення | Гнійні | Відсутні або прозорі |
| Аналгезія | Обов‘язково | Зазвичай не обов’язково |
| Лікування | Краплі з антибіотиком/глюкокортикоїдом, у легких випадках - антисептики | Монотерапія глюкокортикоїдами в краплях чи мазі, догляд за шкірою слухового ходу у нетяжких випадках |
Лабораторні і візуалізаційні дослідження
- При персистуючому запаленні чи хронізації показаний бактеріологічний і грибковий посів.
- Диференційна діагностика між гострим, фульмінантним зовнішнім отитом і гострим мастоїдитом може бути важкою. Однак, при зовнішньому отиті немає випоту в середньому вусі. В проблемних випадках слід розглянути комп’ютерну томографію (КТ) вух.
