Дискусійний клуб: Вірусні та бактеріальні інфекції шкіри

Герпетична інфекція VS Стрептодермія

• Висипання при герпетичній інфекції 1 і 2 типу локалізуються на губах, навколо носа, можуть бути в ділянках статевих органів (генітальний герпес). Інші локалізації при герпетичній інфекції є досить рідкісними.
• Висипання при стрептодермії можуть бути на будь-яких ділянках, хоча теж досить часто спостерігаються навколо рота й носа.
• Морфологічним елементом висипань при стрептодермії є пласка пустула, наповнена каламутною рідиною (фліктена). Міхуроподібне утворення має в'ялу поверхню і серозно-гнійний вміст.
• При герпесі висипання мають вигляд напружених везикул.
• Розповсюджена герпетична інфекція у дитини є маркером імунодефіцитного стану.
• Разом з тим, поширення стрептодермії зустрічається досить часто у імунокомпетентних дітей.
• Для стрептодермії характерні «відсіви» – поширення висипань на інші ділянки тіла.

Вітряна віспа VS синдром Джанотті – Крості

• Висипання при вітряній віспі обов'язково має бути на волосистій частині голови. Воно починається з ділянки голови, а потім поширюється на тулуб.
• При синдромі Джанотті – Крості висипання спочатку з'являються на тулубі, можуть поширюватися на кінцівки.
• Висипання при вітряній віспі супроводжуються підвищенням температури, а синдром Джанотті – Крості — це синдром поствірусної екзантеми, температура при ньому не підвищується.
• Висипання при вітряній віспі поліморфні – «папула – везикула – кірочка», кірочки утворюються протягом 10 днів, а потім відпадають протягом приблизно 3-5 днів.
• При синдромі Джанотті – Крості основний елемент висипу – папула, хоча інколи зустрічаються везикули.

Мігруюча еритема

Характеристика. Це елемент висипу червоного кольору діаметром 5-15 см, що збільшується в розмірах з часом та іноді має просвітлення в центрі. Зазвичай не свербить, не є гарячим на дотик або болючим. Виникає протягом 1-4 тижнів після укусу кліща (але також може виникати протягом 3 місяців) та є видимим кілька тижнів.

Реакція на укус кліща – це не мігруюча еритема. Це висипання, яке розвивається та зникає протягом 48 годин після укусу кліща, частіше, ніж мігруюча еритема, може бути гарячим на дотик, свербіти чи викликати болісні відчуття. Може бути спричинене запальною реакцією або інфікуванням розповсюдженими шкірними патогенами.

Вірусні дерматози. Бородавки

Збудник – папіломавірус людський кількох типів. Передача – прямий та непрямий контакт.

Бородавки звичайні. Незапальні дермальні папули з чіткими межами кольору нормальної шкіри з шорсткою поверхнею, з гіперкератозом, тріщинами, які іноді зливаються. Локалізація – кисті, стопи, ділянки навколо нігтів.

Диференціальний діагноз: бородавчастий туберкульоз шкіри.

Бородавки пласкі. Найчастіше спостерігаються у дитячому віці. Локалізація – обличчя, кисті, груди, шия. Папули жовтувато-рожевого кольору, іноді – світло-коричневі, пласкі, круглі або полігональні, мають гладку поверхню, множинні, іноді групуються, можлива ізоморфна реакція, свербіння.

Диференціальний діагноз: червоний плаский лишай.

Бородавки підошовні. Пласкі, щільні, жовтувато-бурого кольору, з гіперкератозом, з чіткими межами, одиночні або множинні, розміром від 2-3 мм до 2 см, іноді – із заглибленням у центрі, болючі під час ходьби.

Диференціальний діагноз: змозолілість.

Контагіозний молюск

Збудник – молюсковірус людський. Локалізація – обличчя, статеві органи, промежина, живіт, лобок, стегно.

Клініка: невеликі напівсферичні папули тілесного кольору з воскоподібним відтінком або жовто-рожеві, напівпрозорі, мають блискучу поверхню, у центрі – пупкоподібне вдавлення. При стисканні папули пінцетом виділяється сироподібна маса білого кольору. Бувають одиночні, множинні, розміром від 2-3 мм до 5-7 мм.

Фурункул

Збудник – Staphylococcus aureus. Надзвичайно болючий запалений вузол, у центрі якого видно некротичний стрижень.

Карбункул

Збудник – Staphylococcus aureus. Величезна запалена бляшка на шиї, всіяна численними пустулами. Деякі з них розкриваються і дають вихід гною.

Карбункул утворюється внаслідок злиття кількох фурункулів та спричиняє сильний біль. Еритема й набряк – ознаки розлитого запалення м'яких тканин, що поширюється аж до поверхневої фасції.

Гідраденіт

Збудник – Staphylococcus aureus. У пахвовій западині відзначають кілька глибоких надзвичайно болючих абсцесів, старі рубці, а також численні комедони, у тому числі парні (характерна ознака гідраденіту).

Імпетиго

Збудник – стрептококи групи А. З’являється на носі, щоках, губах і підборідді. Має вигляд ерозій, вкритих золотисто-жовтими кірками, що зливаються між собою.

Догляд, що лікує

Зволожуючі засоби здатні покращувати бар'єрну функцію шкіри при АЕ та зменшувати сприйнятливість шкіри до подразників. Було підтверджено, що тривале застосування емолієнтів зменшує прояви ксерозу, обумовленого АЕ.

Використання лише емолієнтів упродовж одного тижня здатне покращити перебіг АЕ легкого або середньотяжкого ступеня. У порівняльному дослідженні було показано, що безрецептурний зволожуючий агент може бути так само клінічно ефективним, як і дорожчі бар'єрні креми при лікуванні легкої та середньотяжкої АЕ у дітей. Дані ще одного дослідження у дорослих пацієнтів з АЕ дають змогу припустити користь від застосування кокосової олії у носіїв Staphylococcus aureus.

Роль порушення шкірного бар'єру

Дефекти шкірного бар'єру призводять до трансепідермальної втрати вологи і полегшують проникнення алергенів, мікробних і вірусних агентів.

Нормальна проліферація та міграція кератиноцитів і фібробластів є критично важливою, особливо у процесах закриття шкірних дефектів та мікроерозій на сухій шкірі, особливо при атопічному дерматиті.

Біологічна роль і метаболізм філагрину

Основні функції філагрину:

1. Ущільнює цитоскелет кератиноцитів для правильного формування рогового шару епідермісу, що є основою шкірного бар'єру.
2. Є джерелом природного зволожувального фактора – пулу гідрофільних сполук, які зв'язують та утримують воду в епідермісі.

Філагринол і філагрин: різниця і зв'язок

Філагринол – компонент крему для догляду за шкірою. При топічному застосуванні діє як модулятор кератинізації епідермісу та підтримує оптимальне зволоження через стимулювання продукції філагрину.

Філагрин – природний структурний білок шкіри. Необхідний для агрегації кератину при формуванні рогового шару епідермісу. Є джерелом природного зволожувального фактору, що утримує воду в епідермісі.

• д.м.н., професор Святенко Тетяна Вікторівна,
• лікар вищої категорії, педіатр, інфекціоніст Гапонова Станіслава Олександрівна