Діагностика
- Характерною особливістю КР є сверблячі пухирі, що стрімко збільшуються і підімаються над поверхнею шкіри
- Пухирі можуть охоплювати великі ділянки шкіри, і їх розмір варіюється від 1 мм до більших злитих пухирів.
- Захворювання, як правило, має найбільш важкий перебіг, коли розвиваються пухирі, але ознаки подряпин рідкісні.
- Висип має мігруючий характер. Характерно, що будь-який окремий пухир зберігаєтся на одному місці не більше 24 годин.
- Не відзначається утворення везикул, виразок або лущення.
- Близько половини пацієнтів також матимуть ангіоневротичний набряк (як самостійний симптом або, як пов’язаний з КР.
- Діагноз КР сумнівний, якщо уртикарний елемент висипу зберігається в одному місці протягом понад 24 години або залишає слід після загоєння, наприклад, пігментацію, синець або пурпуру.
Диференційна діагностика:
- Атопічний дерматит;
- короста;
- екзантематозний висип, викликаний лікарськими засобами або інфекціями;
- мультиформна еритема;
- рожевий лишай;
- краплевидний псоріаз;
- папулярна КР (строфулюс) – це реакція гіперчутливості на укуси комах, особливо комарів або бліх, що зустрічаються у дітей;
- уртикарний васкуліт.
Гостра КР (тривалість <6 тижнів)
- Зазвичай пов’язана з інфекціями (наприклад, вірусні інфекції верхніх дихальних шляхів).
- Причинний зв’язок між КР та інфекцією рідко підтверджується.
- Лікарські засоби, що використовуються під час інфекції, часто вважаються причиною, хоча рідко реакція на ліки є причиною КР.
- Більш того, гостра КР може бути першою ознакою анафілаксії з подальшим погіршення загального стану, гіпотонією та бронхіальною обструкцією. Коментар експерта: в Україні наявні медико-технологічні документи за темою «Медикаментозна алергія» –
- Зазвичай, якщо загальне самопочуття пацієнта задовільне, лабораторні дослідження не показані.
- Додаткові дослідження повинні бути спрямовані на виявлення інфекції, яка може призвести до виникнення КР, і ґрунтуються на симптомах (загальний аналіз крові з тромбоцитами, С-реактивний білок (СРБ), стрептококова культура з мазків з горла, ультразвукове дослідження носових синусів, рентгенографія грудної клітки тощо). Дослідження проводяться тільки в тому випадку, якщо результати впливають на лікування.
Контактна КР
- У сенсибілізованих хворих на ділянках шкіри, які були в безпосередньому контакті з певним алергеном (реакція гіперчутливості негайного типу; слина тварини, натуральний каучук тощо), можуть розвиватися пухирі.
- Причинно-наслідковий зв’язок часто є очевидним і сенсибілізація може бути продемонстрована дослідженнями, які перевіряють алергічну реакцію негайного типу (прик-тести шкіри та виявлення специфічних сироваткових IgE).
Рецидивуюча гостра КР
- Комплексний і детальний анамнез важливий у випадках рецидиву гострої КР:
- Чи провокується КР лікарськими засобами, наприклад, нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП), певними продуктами, механічними подразниками чи фізичним напруженням?
- Спільний вплив декількох факторів часто необхідний для того, щоб викликати КР, напиклад, застуда з гарячкою і алкоголь або певні продукти (наприклад, пшениця) і фізичне навантаження.
Хронічна кропив’янка (ХКР) (тривалість > 6 тижнів)
- Хронічна КР зазвичай виявляється авутоімунною або ідіопатичною КР.
- Додаткові обстеження рідко виявляються корисними.
- Діагноз ґрунтується на анамнезі та клінічній картині пацієнта.
- Кожен пацієнт повинен пройти тест на дермографізм
Дослідження
- Виключення інфекції:
- Повний аналіз крові, CРБ, ШОЕ;
- Еозинофілія, наприклад, при кишкових паразитарних інфекціях.
- Додаткові дослідження (виключення фокусу хронічної інфекції)
- аналіз сечі, бактеріальна культура з мазків з горла, рівень IgE у сироватці крові, сироваткові вірусні антитіла, бактеріологічне дослідження калу (включаючи Salmonella, Shigella, Yersinia, Campylobacter, Aeromonas та Plesiomonas) і паразитарний аналіз калу (якщо недавно подорожували), AлT, лужна фосфатаза, тести на виявлення Helicobacter pylori (при наявності абдомінальних симптомів), ультразвукове дослідження або рентгенографія носових синусів, рентгенографія грудної клітки.
Авутоімунна КР
- Авутоімунна КР є найпоширенішим типом хронічної КР.
- Легкі симптоми зазвичай наявні щодня з періодичними періодами загострення.
- Загострення можуть бути викликані інфекціями або НПЗП.
- Авутоімунна КР може слабко реагувати на антигістамінні препарати (АГП).
- У деяких випадках аналізи антитіл можуть бути позитивними (тест на вивільнення гістаміну).
- Пацієнти часто мають інші супутні авутоімунні захворювання (наприклад, авутоімунний тиреоїдит); тести на виключення цих станів включають сироватковий TТГ, антитіла до пероксидази щитоподібної залози і антинуклеарні антитіла.
Фізична КР
- В основі діагностики лежить анамнез хвороби. Провокуючі проби рідко потрібні.
- Найбільш важливою рекомендацією є уникнення тригерних факторів.
- Дермографізм
- Іноді викликається інфекцією. КР зберігається навіть після того, як інфекція вилікувана і зазвичай триватиме кілька років.
- Тест: подряпати шкіру спини тупим інструментом (наприклад, лопаткою) і чекати 5 хвилин. Тест є позитивним, якщо на подряпаних ділянках шкіри розвиваються припухлості.
- Компресійна КР
- Механічна компресія буде викликати набряк, який з’являється негайно або із затримкою близько 24 годин (більш часто) на ділянці компресії.
- Холінергічна КР
- Особливо у молодих людей; після фізичного або емоційного перенавантаження на грудях і тулубі виникають сильно сверблячі пухирі діаметром 1–2 мм. Симптоми тривають недовго.
- Холодова КР
- З нагріванням холодної шкіри на певних ділянках шкіри розвиваються почервоніння і набряки.
- Зазвичай триває кілька років. Симптоми також можуть бути викликані дотиком до холодного предмета.
- Сонячна КР
- Рідкісна форма фоточутливого дерматиту, часто стійка до лікування. Характеризується місцевим набряком лише через кілька хвилин після впливу природного або штучного світла.
Ангіоневротичний набряк
- Часто зустрічається одночасно з КР.
- Приблизно у 10% пацієнтів з ХКР єдиним проявом є рецидивуючий ангіоневротичний набряк без уртикарного висипу.
- Набряк часто поширюється на губи або повіки і триває 1–3 дні.
- Пацієнт повідомляє про відчуття печіння і біль, а не свербіж.
- Відповідь на лікування АГП зазвичай погана.
- Поширеною причиною є медикаментозне лікування інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (і АПФ) або блокаторами рецепторів ангіотензину. Навіть коли ці препарати використовуються на регулярній основі, симптоми з’являються рідко. Симптоми, спричинені етіологією, відмінною від алергічного механізму.
- Більш того, гіперчутливість до лікарського засобу (наприклад, НПЗП) може викликати ангіоневротичний набряк. У цьому випадку симптоми виникають при прийомі препарату.
- Якщо у пацієнта є лише епізоди ангіоневротичного набряку, диференційний діагноз повинен включати анафілаксію
