Атопічний дерматит (АД) є однією з основних хронічних неінфекційних захворювань шкіри, що невпинно зростає в глобальному масштабі. Це захворювання продовжує залишатися актуальним, зокрема через значний підйом у поширеності, що виявляється вже в другій хвилі епідемії, яка супроводжується зростанням випадків харчової алергії. Це захворювання привертало увагу ще з 1889 року, коли атопічний дерматит був представлений на першому всесвітньому конгресі дерматології в Парижі, під час виставки з приводу відкриття Ейфелевої вежі.
Історія терміну та розвиток розуміння
Початково атопічний дерматит називався хронічним свербіжем з вираженою ліхеніфікацією. Однак сучасний термін і визначення цього захворювання є результатом праць Морі Фреда Вайза та його учня Моріона Сульцбергера. Сьогодні атопічний дерматит визначається як запальне захворювання шкіри, яке характеризується свербінням, хронічним рецидивуючим перебігом та еволюційною динамікою клінічних проявів. Але сучасна концепція значно ширша і враховує його гетерогенність, багатофакторність етіології, широкий спектр фенотипів і складну патофізіологію.
Поширеність серед дітей
За останніми даними, глобальна поширеність атопічного дерматиту серед дітей становить близько 4%, що еквівалентно приблизно 103 мільйонам дітей по всьому світу. Проте, ця цифра варіюється в залежності від регіону: від 2% до 21%. Особливо високий рівень захворюваності спостерігається в індустріалізованих країнах, де показники за останні 20 років збільшилися вдвічі або втричі. Це явище найбільш помітне в країнах з високим рівнем доходу, таких як Скандинавські країни, в той час як країни з низьким рівнем доходу, наприклад, Узбекистан, Казахстан і Китай, мають значно нижчі показники захворюваності.
Епідеміологія та доступ до лікування
Зміни в епідеміології атопічного дерматиту очевидні. Відсутність статистичних даних раніше була звичною практикою для багатьох країн, наприклад, в Південній Африці на кожного дерматолога припадало 1-2 мільйона осіб. Однак, ситуація змінюється, і в 2023 році на всесвітньому конгресі в Сінгапурі було визнано атопічний дерматит як парадигму нерівності в досягненні дерматологічного здоров'я. У країнах з низьким рівнем доходу неможливо забезпечити доступ до сучасних методів лікування, таких як біологічні препарати.
Якість життя пацієнтів
Атопічний дерматит суттєво впливає на якість життя пацієнтів і їх родин. Це серйозне навантаження через висипи, свербіж, біль та порушення сну. У випадках тяжкого перебігу захворювання пацієнти частіше стикаються з депресією та тривожними розладами. Для медичних систем, особливо в країнах з високим рівнем медичного страхування, це також призводить до значних фінансових витрат. Наприклад, біологічна терапія для пацієнтів з атопічним дерматитом в Німеччині може коштувати 21,000 євро, а лікування лише зовнішніми засобами — 2,500 євро.
Поліморбідність та патогенез
Особливістю атопічного дерматиту є мультисистемна поліморбідність, яка часто проявляється навіть у молодому віці. Це включає харчову алергію, алергічний риніт, астму, еозинофільний езофагіт, а пізніше можуть розвиватися психічні розлади, аутоімунні захворювання та інші. Сучасне розуміння патогенезу атопічного дерматиту полягає в комплексній взаємодії генетичних факторів, дефектів шкірного бар'єру, імунної дисрегуляції, дисбактеріозу та екологічних впливів.
Екологічні фактори та грудне вигодовування
Захворювання також пов'язане з впливом екологічних факторів. Зокрема, перфторалкільні та поліфторалкільні сполуки, які містяться в антипригарних покриттях для посуду та косметиці, відіграють важливу роль у розвитку атопічного дерматиту. Відомо, що ці хімічні сполуки можуть сприяти розвитку захворювання у 90% жінок протягом перших двох років після народження дитини. На противагу цьому, грудне вигодовування є профілактикою атопічного дерматиту, знижуючи ризик його розвитку на 60%.
Таким чином, атопічний дерматит є важливим проблемним захворюванням, яке потребує комплексного підходу до діагностики, лікування та профілактики. Врахування всіх факторів, що впливають на його розвиток і перебіг, допоможе поліпшити якість життя пацієнтів та зменшити тягар на медичні системи.
Коментує д.м.н., професор Болотна Л. А.
