VIII. Додатки до уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги

Додаток 1 до уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію»

Для лікарів ЗОЗ, що надають первинну медичну допомогу, та лікарів-стоматологів

Анкета-опитувальник для пацієнта

Додаток 2 до уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію»

Для лікарів ЗОЗ, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу

Картка реєстрації медикаментозної алергічної реакції

ГІПЕРЧУТЛИВІСТЬ ДО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ Картка №: ___________

ДОСЛІДНИК: Дата складання

Прізвище:

---

Заклад охорони здоров’я:

---

Адреса:

---

Тел/факс/Е-mail:

---

ПАЦІЄНТ:

Прізвище:

---

Дата народження:

---

Вік:___________років

Вага:___________кг Зріст:___________см

Професія:

---

Стать: Ч Ж

Група ризику: Медичний працівник Фармацевтична індустрія (промисловість) Фермер Інші/Визначити

---

СКАРГИ (протягом останнього часу):

---

РЕАКЦІЇ НА ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ: ДАТА РЕАКЦІЇ:

---

(Більш ніж один пункт може бути визначений; підкресліть визначене, якщо необхідно; хронологія може бути визначена шляхом нумерації)

ШКІРНІ СИМПТОМИ:

Макуло-папулярна екзантема

Макулярна екзантема

Уртікарна (за типом кропив’янки) екзантема

Гострий генералізований екзематозний пустульоз

Екзематоїдна екзантема

Мультиформна ексудативна еритема

Бульозна екзантема

Синдром Стівенса-Джонсона

Токсичний епідермальний некроліз (Синдром Лайєлла)

Фіксована медикаментозна екзантема / еритема (пігментна)

Пурпура -> кількість тромбоцитів:___________

відчутна на дотик геморагічно - некротизуюча

ураження вісцеральних органів:___________

Контактний дерматит Топічні чинники

Гематогенні чинники

Інші

---

Уртикарний васкуліт Інші уточнення:

---

Свербіж шкіри (ТІЛЬКИ)

---

Кропив’янка

Ангіоневротичний набряк / локалізація:

---

Кон’юнктивіт Інтенсивність

Інші уточнення:

---

Морфологія / локалізація:

---

ВИСИПКА: поширеність / динаміка ( ↑ ↓ )

ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ДІАГНОЗ:

---

---

СУПУТНІ ФАКТОРИ:

Вірусна інфекція: ОРЗ (грип) Інше:

---

Лихоманка

Наявність фоточутливості Ні Так Невідомо

Стрес

Фізичне навантаження

Інші уточнення:

---

РОЗВИТОК:

СИМПТОМИ З БОКУ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ТА ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ:

Нудота / блювота

Діарея

Шлунково-кишкові спазми

Кашель

Дисфонія

Задишка FEV1:

---

Хрипи / бронхоспазм

Риніт

Ринорея

Чихання

Назальна обструкція

Інші уточнення:

---

ПСИХІЧНІ СИМПТОМИ:

Жахливість / Паніка

Запаморочення

Непритомність

Парестезія / Гіпервентиляція

Потовиділення

Інші / Уточнення:

---

АСОЦІЙОВАНІ СИМПТОМИ:

Приєднання до процесу: Печінки Нирок

Інше / уточнити:

---

Лихоманка ___°C

Висипка

Біль Локалізація:

---

Печія Локалізація:

---

Набряк Локалізація:

---

Артралгія Локалізація:

---

Міалгія

Лімфоаденопатія

Інші уточнення:

---

СИМПТОМИ З БОКУ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ:

Тахікардія Частота пульсу: ___/ хвил.

Гіпотензія Кров’яний тиск:____ мм рт.ст.

Колапс

Аритмія

Інші уточнення:

---

ПРИЄДНАННЯ ДО ПРОЦЕСУ ІНШИХ ОРГАНІВ ТА СИСТЕМ:

(напр. периферична нейропатія, цитопенія та інше)

---

---

---

КЛІНІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ:

---

Перелік (лист) всіх ЛЗ, включаючи:

• ті, що купуються без рецептів
• продукти з натуральної сировини та домішки
• продукти харчування, що містять харчові додатки та барвники, якщо вони приймалися водночас з ЛЗ

---

ПІДОЗРІЛІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ:

ЛЗ - хімічна / комерційна назва + домішки / Показання:	Добова доза / Шлях застосування / Тривалість застосування:	Інтервал часу між прийомом і реакцією	Попереднє лікування даним ЛЗ:
1.	мг/д д		Ні Невідомо Так -> Симптоми:
2.	мг/д д		Ні Невідомо Так -> Симптоми:
3.	мг/д д		Ні Невідомо Так -> Симптоми:
4.	мг/д д		Ні Невідомо Так -> Симптоми:
5.	мг/д д		Ні Невідомо Так -> Симптоми:
6.	мг/д д		Ні Невідомо Так -> Симптоми:

---

ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, КОТРІ ПАЦІЄНТ ЗАСТОСОВУЄ В ДАНИЙ ЧАС:

---

Антигістамінні

---

β-блокатори

---

ЛІКУВАННЯ ТА МОНІТОРИНГ (СПОСТЕРЕЖЕННЯ) ПАЦІЄНТА ПІСЛЯ ГОСТРОЇ РЕАКЦІЇ НА ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ:

Лікування не потребувалося / не проводилося

Припинення вживання підозрілих ЛЗ №.#

---

Антигістамінні засоби локальні системні

Кортикостероїди локальні системні

Бронходілятатори локальні системні

Лікування шоку Епінефрин Плазмозамінники Інше:

---

Заміна ЛЗ на альтернативний:

Тип / Назва:

---

Толерантність:

---

Інші / уточнити:

---

Зниження дози (Лікарський засіб).

---

Інші уточнення.

---

ІСТОРІЯ ХВОРОБИ:

1) ЧИ СПОСТЕРІГАЛИСЯ ПОДІБНІ СИМПТОМИ БЕЗ ВЖИВАННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ, ДО ЯКИХ Є ПІДОЗРА НА АЛЕРГІЮ?

Так Ні Невідомо

2) АЛЕРГІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ:

---

(напр., бронхіальна астма, поліноз, атопічний дерматит, харчова алергія, інсектна алергія, алергія до латексу, гостра кропив’янка, набряк, хронічна кропив’янка та інше)

3) ІНШІ ХВОРОБИ:

Поліпоз носа Хвороби щитовидної залози ВІЛ-позитивний/а

Муковісцидоз Аутоімунні системні хвороби Печінка:

---

Системний мастоцитоз (СЧВ, синдром Шегрена та інше) Нирки:

---

Діабет Лімфопроліферативні хвороби (ГЛЛ, ХЛЛ, Ходжкіна та інше)

Інші уточнення:

---

4) РЕАКЦІЇ ДО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ПІД ЧАС ПОПЕРЕДНІХ ХІРУРГІЧНИХ / ДІАГНОСТИЧНИХ ВТРУЧАНЬ:

Лікар-стоматолог Місцева анестезія

Загальна анестезія (_______________)

Інші

5) РЕАКЦІЇ ПІД ЧАС ПОПЕРЕДНІХ ВАКЦИНАЦІЙ: _______________ Поліомієліт Правець Краснуха Кір Гепатит В

Дифтерія Інші:_______________ Невідомо

СІМЕЙНИЙ АНАМНЕЗ: Алергії / Медикаментозна алергія:

---

ПРИМІТКИ:

---

Додаток 3 до уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію»

Для лікарів ЗОЗ, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу

АНКЕТА ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ЗДОРОВ’Я ПАЦІЄНТА, НАЯВНОСТІ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ АЛЕРГІЇ ТА МОНІТОРИНГУ ПРИЙОМУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Ваші відповіді на запитання, подані нижче, допоможуть захистити Вас від потенційно шкідливих взаємодій і побічних ефектів лікарських засобів. Для Вашої ж безпеки, ми повинні знати, чи маєте Ви медикаментозну алергію, а також яким є стан Вашого здоров’я. Ми також повинні знати, які ЛЗ Ви регулярно приймаєте (це стосується як ЛЗ, що відпускаються за рецептом, так і ЛЗ, що відпускаються без рецепта).

Ваша конфіденційність дуже важлива для нас. Діяльність лікаря цілком відповідає законодавчим вимогам конфіденційності та захисту цієї інформації.

Дотримуйтесь інструкцій, наведених нижче.

Крок 1: Перевірте і заповніть інформацію в РОЗДІЛІ 1.

Крок 2: Заповніть всі розділи, подані нижче, використовуючи сині або чорні чорнила. Будь ласка, пишіть друкованими літерами.

Крок 3: Підпишіть заповнену анкету і віддайте її лікуючому лікарю.

РОЗДІЛ 1: Інформація про пацієнта

Ім’я пацієнта:

---

Стать:

---

Місяць / рік народження:

---

Контактний телефон:

---

Адреса пацієнта:

---

РОЗДІЛ 2: Історія Ваших медикаментозних алергій

Повністю зафарбуйте овальний символ, якщо Ви мали алергію або серйозну реакцію на будь-який з цих лікарський засіб:

	Саліцилати (наприклад, ацетилсаліцилова кислота, сульфасалазин)
	Кодеїн, інші:
	Еритроміцин
	НІ II ІЗ (наприклад: Ібупрофен, Диклофенак, Індометацин, Піроксикам, Мелоксикам, Мефенамінова кислота), інші:
	Пеніциліни / цефалоспорини (наприклад: Амоксицилін, Ампіцилін, Бензилпеніцилін, Цефазолін, Цефтриаксон, Цефалексин), інші:
	Сульфаніламідні препарати (наприклад: Триметоприм, Сульфаметоксазол)
	Антибіотики тетрациклінового ряду
Якщо у Вас є алергія на ЛЗ, які не перераховані вище, напишіть назву цього ЛЗ друкованими літерами у вільній секції нижче.
Інші: Приклад, Морфін
Інші:

РОЗДІЛ 3: Стан Вашого здоров’я

Чи діагностували у Вас коли-небудь медичні стани, перераховані нижче? Якщо так, повністю зафарбуйте овальний символ навпроти всіх станів, які Вас стосуються.

	Алергія, сінна лихоманка (алергічний риніт)		Серцева недостатність (ХСН)
	Артрит		Гемофілія і стани, подібні до гемофілії
	Астма		Високий кров’яний тиск (гіпертонія)
	Проблеми з контролюванням сечового міхура (нетримання сечі)		Високий рівень цукру в крові (діабет)
	Крихкі кістки (остеопороз)		Високий рівень холестерину (гіперхолестеринемія)
	Біль у грудях (стенокардія)		Запальні захворювання кишечника
	Хвороба Крона		Мігрені
	Депресія		Підвищена активність щитовидної залози (гіпертиреоз)
	Емфізема легенів (ХОЗЛ, хронічний бронхіт)		Пептична виразка, виразка шлунка або дванадцятипалої кишки
	Збільшена простата (доброякісна гіперплазія передміхурової залози)		Недостатня циркуляція крові в нижніх кінцівках (периферійне захворювання судин)
	Шлунковий рефлюкс, печія, або езофагіт		Судоми (епілепсія)
	Глаукома		Інсульт (минуще ішемічне порушення)
	Серцевий напад (інфаркт міокарда)		Знижена активність щитовидної залози (гіпотиреоз)
Якщо у Вас виявлено медичні стани, які не перераховані вище, напишіть назву цього стану друкованими літерами у вільній секції нижче.
Інші: Приклад, рак молочної залози
Інші:

РОЗДІЛ 4: Ваші лікарські засоби, що відпускаються без рецепта

Повністю зафарбуйте овальний символ навпроти кожного ЛЗ, що відпускається без рецепта, який Ви в даний час використовуєте.

	Ібупрофен		Омепразол
	Напроксен		Дифенгідрамін
	Ацетилсаліцилова кислота		Циметидин
	Кетопрофен		Парацетамол
	Фамотидин		Ранітидин
Якщо Ви в даний час приймаєте ЛЗ, що відпускається без рецепта, який не зазначено вище, напишіть
назву цього ЛЗ друкованими літерами у вільній секції нижче.
Інші:
Інші:

РОЗДІЛ 5: Лікарські засоби, призначені пацієнту за рецептом

Будь ласка, перерахуйте нижче ЛЗ, які Ви приймаєте в даний час за рецептом. Інформацію про ЛЗ можна знайти на рецептурних етикетках. Якщо Ви в даний час не приймаєте таких ЛЗ, будь ласка, поставте позначку тут [ ] ЖОДЕН

Додаток 4 до уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію»

Показання для направлення пацієнта до лікаря-алерголога, лікаря-алерголога дитячого

• Пацієнти, які мають в анамнезі алергію на бензилпеніцилін, антибактеріальні ЛЗ і, ймовірно, потребуватимуть подальшої антибіотикотерапії.
• Пацієнти з множинною медикаментозною алергією / непереносимістю.
• Пацієнти, які могли б мати алергію на препарати білкової природи і потребують введення цих речовин.
• Пацієнти, які мають в анамнезі побічні реакції на НППЗ, і потребують використання ацетилсаліцилової кислоти або НППЗ.
• Пацієнти, які мають тяжкі форми алергічних захворювань в анамнезі або у гострому перебігу.
• Пацієнти з алергічними реакціями на місцеві анестетики.
• Пацієнти, які мають в анамнезі реакції на індукційні агенти.
• Пацієнти, які мають в анамнезі реакції на препарати, які містять йод, вітаміни тощо.

Додаток 5 до уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію»

Зразок інформаційної картки основних дій при анафілаксії

1. Необхідно мати при собі протокол невідкладних дій для розпізнавання та лікування анафілаксії, регулярно повторювати зміст протоколу
2. Припиніть дію подразника, наприклад, внутрішньовенну ін’єкцію або терапевтичний агент, що міг спричинити симптоми
3. Оцініть кровообіг, дихання, психічний стан та вагу пацієнта Швидко і одночасно здійснити кроки 4, 5 і 6
4. Зверніться за допомогою до служби невідкладної (екстреної) допомоги
5. Ввести епінефрин внутрішньом’язово у передньолатеральну ділянку стегна, 0,01 мг/кг розчину 1:1,000 (1 мг/мл), максимум 0,5 мг (дорослі) або 0,3 мг (діти); записати час введення дози і повторити введення через 5-15 хв, якщо це необхідно. Більшість пацієнтів реагують на введення після 1-2 доз
6. Покласти пацієнта на спину або помістити в іншу зручну позицію, якщо є порушення дихання та / або блювання; підняти нижні кінцівки; якщо пацієнт різко встане або сяде, може настати смерть
7. За наявності показань, ввести додаткову високу концентрацію кисню (6-8 л/хв) через маску або ротоглотку
8. Встановити внутрішньовенний доступ, використовуючи голки або катетери з широкими канюлями (14-16 калібр). За наявності показань, швидко ввести 1-2 л розчину натрію хлориду 0,9 %; наприклад, 5-10 мл/кг протягом перших 5-10 хв для дорослого; 10 мл/кг для дитини
9. За наявності показань у будь-який час, провести серцево-легеневу реанімацію із закритим масажем серця
10. Крім того, стежити за тиском, пульсом, диханням та оксигенацією пацієнта з частими, рівномірними інтервалами (якщо це можливо, слід стежити постійно)

Додаток 6 до уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію»

ЕКСТРЕНА ДОПОМОГА ПРИ АНАФІЛАКСІЇ:

Першочергове лікування: епінефрин

Епінефрин може врятувати життя пацієнта, тому повинен бути негайно введений у вигляді першої лінії лікування при анафілаксії.

Раннє введення епінефрину повинне проводитися в індивідуальному порядку, коли алергічна реакція, ймовірно, переросте в анафілаксію.

Епінефрин слід вводити внутрішньом’язово в середину зовнішньої частини стегна 0,01 мг/кг р-ра 1:1,000 (1 мг/мл); максимум 0,5 мг (дорослий) або 0,3 мг (дитина).

У пацієнтів, які потребують повторних доз епінефрину, введення повинні здійснюватися принаймні через кожні 15 хвилин.

У випадку неадекватної реакції на дві або більше доз епінефрину внутрішньом’язово, його можна вводити у вигляді вливання (інфузії) у відділенні невідкладної (екстреної) допомоги, інтенсивної терапії, у супроводі лікарів, з відповідним кардіомоніторингом.

Другочергове лікування

Слід зупинити дію тригера анафілактичної реакції (наприклад, інфузію можливого чинника).

Слід викликати допомогу оперативно і одночасно з оцінкою стану пацієнта.

Пацієнта з анафілаксією слід покласти на спину з піднятими нижніми кінцівками, якщо він виявляє нестабільність кровообігу, перевести у позицію «сидячи», якщо він виявляє дихальну недостатність, або у рятівне положення на боці, якщо пацієнт втратив свідомість.

Всім пацієнтам з анафілаксією слід вводити високу концентрацію кисню через маску – до 6-8 літрів за хвилину.

Швидко ввести 1-2 літри розчину натрію хлориду 0,9 % через катетер (5-10 мл/кг в перші 5-10 хвилин дорослому; 10 мл/кг дитині).

Пацієнтам із серцево-судинною нестабільністю слід додатково ввести інгаляційні бета-2-агоністи для полегшення симптомів бронхоспазму.

Підготувати, щоб почати при необхідності, за показаннями, в будь-який час вжити реанімаційні заходи – почати серцево-легеневу реанімацію з безперервними стисненнями грудної клітки (масаж серця).

При тяжкому шоку треба перевести пацієнта на штучну вентиляцію легень із збільшеною концентрацією кисню у вдихуваній газовій суміші (до 50-60 %).

За умови значної гіпотензії (систолічний АТ < 89 мм рт.ст.) показано введення епінефрину внутрішньовенно в дозі 0,3-0,5 мг, при необхідності, тобто при рефрактерній гіпотензії, можна продовжувати внутрішньовенну інфузію епінефрину в дозі 1-4 мкг/хвилину або допаміну (5-10 мкг/хвилину) з метою підтримки середнього АТ до 60 мм рт.ст. У випадках значної тахікардії (> 120 ударів/хвилину), або тахіаритмії АТ можливо підтримувати за допомогою норепінефрину (1-4 мкг/хвилину) або фенілефрину (20 мкг/хвилину). При лікуванні тяжкого анафілактичного шоку є значні втрати рідини внаслідок значного пошкодження ендотелію, тому необхідні масивні інфузії рідини до 2-4 л, як правило, необхідно застосовувати розчин натрію хлориду 0,9 %, в дуже тяжких випадках необхідно застосовувати розчин гідроксиетилкрохмалю 130000/0,4.

Третьочергове лікування

Блокатори Н1- та Н2-гістамінових рецепторів системної дії можуть полегшити шкірні симптоми анафілаксії (внутрішньовенна інфузія – блокатори Н1-гістамінових рецепторів (хлорфенірамін 10 мг (дорослим), 2,5-5 мг (дітям) або дифенгідрамін 25-50 мг (дорослим) та 1 мг/кг, максимум 50 мг (дітям); блокатори Н2-гістамінових рецепторів – ранітидин 50 мг (дорослим) або 1 мг/кг, максимум 50 мг (дітям)).

Системні ГКС можуть бути використані, оскільки вони можуть знизити ризик респіраторних симптомів пізньої фази та генералізації процесу (внутрішньовенна інфузія – гідрокортизон 200 мг (дорослим), максимум 100 мг (дітям) або метилпреднізолон 50-100 мг (дорослим) і 1 мг/кг, максимум 50 мг (дітям)).

Пацієнтів, які виявляли дихальну недостатність, слід ретельно оглядати хоча б протягом 6-8 годин; пацієнтів, які виявляли нестабільність кровообігу, слід оглядати протягом 12-24 годин у відділенні реанімації з наступним переводом в алергологічне відділення.

Перед випискою слід оцінити ризик майбутніх реакцій, аутоін’єктор з епінефрином має бути призначений для осіб, які піддаються ризику рецидиву.

Додаток 7 до уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію»

Алгоритм початкового лікування анафілаксії

Додаток 8 до уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Медикаментозна алергія, включаючи анафілаксію»

Алгоритм діагностики медикаментозної алергії