Лікування хронічної кропивниці у дітей та дорослих в умовах первинної ланки охорони здоров'я

3. Лікування

Основні принципи лікування

  • Пацієнтів необхідно інформувати про те, що специфічне лікування відсутнє, проте існують методи, що забезпечують зменшення симптомів захворювання.
  • У ході лікування слід призначати лише неседативні антигістаміни. Сон, що викликається антигістамінними препаратами старих класів, має низьку якість, подібно до сну, що викликається алкоголем. Порушення нічного сну, пов'язані з кропивницею, обумовлені активністю хвороби, і при її належному контролі пацієнт не буде прокидатися через свербіння. Крім того, прийом седативних антигістамінів протягом тривалого часу пов'язаний із погіршенням пам'яті. З цих причин антигістамінні препарати з седативним ефектом не можуть бути рекомендовані для застосування при хронічній кропив'янці навіть на ніч.
  • Щоденний прийом лікарських препаратів є більш ефективним, ніж лікування «на вимогу» для усунення загострень.
  • Для досягнення ефекту можуть знадобитися вищі дози неседативних антигістамінів порівняно із зареєстрованими.
  • У разі розвитку побічних ефектів, включаючи сонливість, дозування слід змінити або замінити один антигістамінний препарат іншим.
  • Не рекомендується одночасне призначення більш ніж одного антигістамінного препарату. Призначення кількох лікарських засобів є менш ефективним, ніж збільшення дози одного препарату, крім того, прийом кількох препаратів збільшує ризик розвитку небажаних явищ.

Застосування антигістамінних препаратів поза зареєстрованими дозами («офф-лейбл»)

При кропив'янці у дітей та дорослих як терапія першої лінії призначається щоденний прийом неседативного антигістамінного препарату у дозах, що відповідають віку.

У разі відсутності адекватної відповіді на лікування рекомендованими дозами у лікаря є такі варіанти терапії:

  • Призначення іншого неседативного антигістамінного препарату.
  • Збільшення вдвічі дози неседативного антигістамінного препарату. Терапія підвищеними дозами неседативних антигістамінів зазвичай добре переноситься, а побічні ефекти спостерігаються рідко.
  • Дозу можна збільшувати максимум у 4 рази порівняно із зареєстрованою дозою за відсутності побічних ефектів. Частіший прийом лікарського препарату може забезпечити поліпшення контролю симптомів протягом дня.
  • Міжнародні керівництва вказують на те, що збільшувати дози антигістамінів можна і при лікуванні дітей.

Дані рекомендації засновані на думці експертів, викладених в окремих керівництвах, які були підготовлені Європейською академією алергології та клінічної імунології (European Academy of Allergy and Clinical Immunology), Європейським форумом дерматологів (European Dermatology Forum), асоціацією дерматологів (British Association of Dermatologists) та Британським товариством алергологів та лікарів-імунологів (British Society for Allergy and Clinical Immunology).

Не слід застосовувати підвищені порівняно із зареєстрованими дози антигістамінних препаратів при лікуванні пацієнтів, що належать до наступних категорій:

  • Пацієнти із синдромом подовженого інтервалу QT. Це зумовлено виявленим раніше зв'язком між прийомом препаратів класу антигістамінних засобів та ризиком розвитку тахікардії у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.
  • Пацієнти з порушенням функцій печінки або нирок, оскільки у таких хворих теоретично існує ризик розвитку токсичності через порушення процесу виведення лікарських речовин із організму.

Додаткова інформація про лікарські препарати

  • Рупатадин можна застосовувати як засіб 4-ї лінії лікування дорослих пацієнтів відповідно до рекомендацій спеціаліста.
  • Дезлоратадин є активним метаболітом лоратадину, проте існує недостатня кількість доказів того, що він здатний забезпечити додаткові переваги порівняно з лоратадином.
  • Левоцетиризин є біологічно активним енантіомером цетиризину, проте існує недостатня кількість доказів того, що він здатний забезпечити додаткові переваги порівняно з цетиризином.
  • Акрівастин зазвичай не рекомендується для застосування в даному випадку, оскільки він має короткий період напіввиведення, і пацієнтам доводиться приймати його 3 рази на день.
  • Мізоластин здатний викликати подовження інтервалу QT, і тому цей препарат зазвичай не розглядається як засіб 1-ї лінії.