7. Лікування в рамках вторинної і третинної медичної допомоги
7.1. Омалізумаб
Омалізумаб є стандартним варіантом вторинної медичної допомоги після невдалого лікування зареєстрованими дозами і високими дозами антигістамінних препаратів. Омалізумаб (Xolair®) є моноклональним антитілом проти IgE. Препарат схвалений NICE для лікування хронічної спонтанної кропив'янки. Омалізумаб можна вважати найкращим з усіх неліцензійних методів лікування через його ефективність, статус реєстрації та доказову базу; у порівнянні з циклоспорином омалізумаб має кращі характеристики щодо побічної дії і кращий профіль взаємодії з іншими лікарськими засобами.
7.1.1. Дозування омалізумабу
Омалізумаб вводиться підшкірно у дозі 300 мг один раз на чотири тижні протягом від чотирьох до шести місяців. Спонтанна ремісія іноді може спостерігатися після завершення курсу лікування. Якщо через чотири місяці терапії клінічний ефект відсутній, лікування слід припинити. Терапію омалізумабом можна відновити, якщо у пацієнта спостерігається рецидив після успішного курсу лікування цим лікарським засобом.
7.1.2. Рекомендації NICE1 (NICE TA) 339
Омалізумаб можна застосовувати у разі відсутності ефекту від терапії високими дозами антигістамінних препаратів при тяжкій хронічній спонтанної кропивниці після об'єктивної оцінки тяжкості стану (наприклад, з використанням щотижневої оцінки активності кропив'янки, UAS7, показник 28 або більше). Хоча рекомендації NICE TA щодо омалізумабу стверджують, що його слід використовувати після неуспішної спроби лікування антигістамінними препаратами і антагоністами лейкотрієнів, монтелукаст не використовується для лікування хронічної спонтанної кропив'янки в системі NHS північної частини центрального Лондона і його не слід призначати пацієнтам до застосування омалізумабу (див. 8.1).
7.2. Циклоспорин
Останнім варіантом лікування є циклоспорин, щодо ефективності використання якого існують певні докази, хоча наявність системних побічних ефектів обмежує його застосування. Незважаючи на це, було виявлено, що циклоспорин має найкраще співвідношення ризик/користь у порівнянні з тривалим застосуванням кортикостероїдів. Циклоспорин має помірну пряму дію на вивільнення медіаторів тучних клітин. У ході досліджень ефективність циклоспорину була продемонстрована в поєднанні з антигістамінними препаратами другого покоління.
7.2.1. Дозування циклоспорину
Початкова доза циклоспорину становить 1,25-2,5 мг на 1 кг два рази на день (тобто максимум 5 мг/кг/день). Якщо початкова доза низька, і протягом одного місяця поліпшення не спостерігається, дозу можна поступово збільшувати до максимальної дози (або максимально переносимої дози). Якщо при максимальній дозі протягом одного місяця покращення не відбувається, лікування слід припинити. У всіх випадках циклоспорин повинен призначатися під торговою маркою.
Тривалість терапії циклоспорином обмежена через низький показник віддаленої відповіді, і тому пацієнтам спочатку призначають лікування протягом 3 місяців в максимально переносимій дозі. У разі відсутності відповіді на лікування його слід припинити. Однак у тих пацієнтів у яких спостерігається відповідь на лікування, воно може тривати до року, при цьому доза знижується протягом декількох місяців до найнижчої ефективної дози протягом цього періоду.
Циклоспорин має багато виявлених взаємодій з іншими лікарськими засобами – необхідно подбати про те, щоб пацієнт міг безпечно починати лікування (перелік можливих взаємодій див. в 9.3.1).
7.2.2. Передача догляду
Призначення циклоспорину може бути перенесене в ланку первинної допомоги після досягнення стабілізації дози протягом шести тижнів. Детальну інформацію про моніторинг стану пацієнтів можна знайти за посиланням
1NICE – Національний інститут здоров'я і досконалості допомоги Великої Британії