Дотримання дієти

Харчові алергени, пре- та пробіотики

Наявність харчової алергії науково доведено у приблизно однієї третини дітей з АТ середнього або тяжкого ступеня.⁷⁷ У маленьких дітей серед харчових алергенів найчастіше поширені такі алергени, як коров'яче молоко, курячі яйця, арахіс, соя, горіхи та риба. Ці алергени сприяють загостренню АТ, ступеня якого залежать від віку дитини та їжі, яку він з'їв випадково.⁷⁸ У дітей старшого віку, підлітків та дорослих слід враховувати харчову алергію, пов'язану з квітковим пилком.

Типи реакції на харчові алергени

Було описано три різні типи клінічних реакцій у пацієнтів з АТ залежно від виду симптомів і часу початку їх прояву.^78,81

Неекзематозні реакції негайного типу зазвичай опосередковані імуноглобуліном Е (IgE), розвиваються протягом 2 годин після надходження алергену в організм і виявляються такими шкірними симптомами, як кропив'янка, ангіоневротичний набряк, почервоніння обличчя, свербіж або іншими реакціями гіперчутливості негайного типу з боку шлунка, дихальних шляхів або серцево-судинної системи у вигляді анафілаксії. Шкірні прояви зустрічаються у 74% пацієнтів. Крім того, у дітей може виникнути тимчасовий кореподібний висип через 6-10 годин після початкової негайної реакції, яка зникає протягом декількох годин і вважається «пізньою стадією» IgE-опосередкованої реакції.^81,82

Ізольовані екзематозні реакції гіперчутливості уповільненого типу зазвичай розвиваються через 6-48 годин після надходження алергену в організм, і виявляються раптовими загостреннями хвороби в областях, схильних до артеріального тиску, що передбачає неанафілактичний тип реакції.

Комбінація двох вищезгаданих типів з реакцією негайного типу, після якої проявляється реакція гіперчутливості уповільненого типу, була описана приблизно у 40% дітей.⁸³

Сенсибілізацію до їжі можна встановити за допомогою детального клінічного анамнезу у поєднанні з тестами in vivo (ін'єкційні шкірні проби, прик-тест) та in vitro (аналіз на сироваткові IgE). Крім того, корисними для вивчення шкірних реакцій уповільненого типу, пов'язаних із харчовими алергенами, виявилися нашкірні проби. Тести in vitro цінні тоді, коли неможливо виконати голкові шкірні проби (наприклад, через дермографізм або медикаментозної або УФ-опосередкованої гіпореактивності шкіри, екземи в місці проведення тесту, недостатнього комплаєнсу у немовлят).

Більш того, тести in vitro на алерген-специфічні IgE дозволяють отримати якісніші кількісні дані щодо рівня сенсибілізації, що допомагає оцінити можливість виникнення ризику клінічної реакції (хоча точні дані для діагностичних рішень недоступні), а також дають більше можливостей для перевірки одиночних рекомбінантних алергенів, більш специфічні в діагностиці, ніж харчові екстракти деяких видів продуктів (такі як, омега-5-гліадин при алергії на пшеницю, гліцин при алергії на сою, пов'язану з пилком).

Нашкірний атопічний тест проводиться за допомогою саморобного харчового матеріалу: свіжий продукт розчиняється у співвідношенні 1/10 у фізіологічному розчині, після чого наноситься на неушкоджену шкіру на 24–48 годин.⁸⁴ Цей тест не є стандартним методом для рутинного використання. На сьогоднішній день нашкірні атопічні тести продемонстрували точніші результати шкірних проб при діагностиці алергії на коров'яче молоко, яйця, злаки та арахіс у пацієнтів з АТ.^85-88 Незважаючи на те, що реакції негайного типу асоціюються з позитивним результатом шкірних прик-тестів, реакції уповільненого типу пов'язують із позитивними реакціями на нашкірні атопічні тести. Однак подвійна сліпа плацебо-контрольована харчова провокація залишається золотим стандартом діагностики харчової алергії.

Провокація шляхом вживання їжі завжди повинна проводитися під наглядом медичного спеціаліста, обладнання для екстреної допомоги має розташовуватися у близькому вільному доступі, особливо у разі тривалого виведення з організму їжі-провокатора алергічної реакції. На практиці провокація шляхом прийому їжі всередину завжди повинна проводитися відповідно до стандартизованих протоколів, що враховують змінні величини, пов'язані з харчовою матрицею, дозами та часовими інтервалами.90 При АТ головним недоліком є те, що подвійна сліпа плацебо-контрольована харчова провокація не дає можливості виключити реакції або випадковий вплив інших тригерів АТ протягом тривалого провокації. Тому при АТ переважна оцінка уповільнених реакцій через 24 або 48 годин, що проводиться навченим персоналом.

На жаль, ефекти застосування дієт протягом АТ були вивчені лише у кількох контрольованих дослідженнях. У систематичному огляді¹¹ 8 рандомізованих контрольованих досліджень, в яких вивчався ефект елімінаційної дієти при підтвердженому АТ, дані були визначені та узагальнені наступним чином: а) Дотримуватися елімінаційних дієт складно навіть у мотивуючій атмосфері протягом клінічного дослідження. б) Частота вибуття в дослідженнях пацієнтів з АТ значно вища, якщо дослідження включає дієти. с) Немає переконливих доказів того, що елімінаційна дієта без яєць та молока корисна загалом, коли вивчалися випадкові групи пацієнтів з АТ. д) Немає доказів користі застосування найпростіших або строгих дієт у невідібраних за певною ознакою пацієнтів з артеріальним тиском.

Згідно з Кокрановським оглядом, заснованим на дев'яти рандомізованих контрольованих випробуваннях, було зроблено висновок про користь виключення яєць з дієти у пацієнтів з позитивним специфічним IgE до яєць.

Американська Академія дерматології рекомендувала обмеження вживання яєць у підгрупі пацієнтів з АТ, у яких була підтверджена алергічна реакція на яйця, але цей підхід слід також використовувати і для інших харчових алергенів, релевантних для окремих пацієнтів.

Незважаючи на суттєвий прогрес, не розроблено простих стратегій для запобігання розвитку АТ та харчової алергії у немовлят. Нещодавні публікації рандомізованих досліджень, такі як «Раннє навчання щодо алергії на арахіс»93 (Learning Early About Peanut Allergy, LEAP) та «Поінформованість щодо толерантності» (Enquiring About Tolerance, EAT) дещо підтримали ідею про те, що ранній початок перорального може захистити від сенсибілізації та алергічних реакцій у майбутньому. Раннє введення в раціон продуктів у перший рік життя в період «вікна можливостей», коли існують реальні сприятливі можливості для цього – між 4 та 6 місяцями життя – може дійсно захистити дітей за допомогою полегшення вироблення толерантності⁹⁵.

Епідеміологічні дослідження показали виражений зв'язок між різноманітністю продуктів, які дають дитині протягом першого року життя, та захистом від розвитку атопічного дерматиту. . ⁹⁶